Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
У коктейлях, як і у багатьох інших речах, можна простежити сезонність. Якщо влітку люди частіше прагнуть втамувати спрагу легкими свіжими коктейлями на кшталт Aperol Spritz чи Daiquiri, то з приходом холодів баланс зміщується до коктейлів, які бармени називають «brown, stirred and boozy» – міцних напоїв на основі витриманих спиртів, передуcім віскі. Найпопулярнішими класичними коктейлями такого типу є всім знайомі легендарні Old Fashioned, Manhattan і Boulevardier. Однак за більш ніж двісті років коктейльної історії зустрічалося багато інших гідних напоїв такого типу, які з різних причин не досягли вершин популярності. Ми підготували для вас підбірку з десяти простих в приготуванні коктейлів на основі віскі, щоб урізноманітнити осінній вечір в барі чи вдома.
Цей наполовину Manhattan, наполовину Sazerac вперше описаний в 1939 році Чарльзом Бейкером в книзі Gentleman’s Companion і має величезне історичне підґрунтя. Maine – це назва американського корабля, що в 1898 році за загадкових обставин вибухнув поблизу берегів тоді ще іспанської колонії Куби. Американська жовта преса використала гасло “Remember the Maine, to hell with Spain!” як звинувачення Іспанії і заклик до боротьби з нею. Це незабаром призвело до початку американсько-іспанської війни, внаслідок якої Куба, Філіппіни, Пуерто-Ріко і Гуам перейшли під вплив США.
Названа на честь відомого шотландського поета Роберта Бернса, ця варіація Manhattan чудово підійде шанувальникам шотландського віскі. У більшості рецептів початку XX століття коктейль рекомендують прикрашати лимонною цедрою, але Дейл Деґрофф започаткував традицію подавати його з кусочком традиційного шотландського пісочного печива, і це прижилось. Знаменитий Ґарі Креддок в The Savoy Cocktail Book 1930 року називав його «одним з найкращих коктейлів на основі віскі».
Цього більш сухого брата Boulevardier ми знаємо з книги Гаррі Макелхона, що очолював знаменитий Harry’s Bar у Парижі. В книзі ABC of Mixing Cocktails 1930 року сказано, що коктейль був створений для, чи на честь Вільяма «Горобця» Робертсона, який був спортивним редактором газети New York Herald в Парижі і, схоже, часто заходив в цей бар.
Коктейль родом з Нового Орлеану, батьківщини Sazerac і Vieux Carre. Названий на честь готелю і ресторану з однойменною назвою, де його вперше змішали і де він став популярним. Житнє віскі, абсент, лікер Benedictine є характерними інгредієнтами коктейлів Нового Орлеану, які поєднали в собі впливи американської міксології та французької культури.
Чотири з п’яти міських округів Нью-Йорку мають коктейлі, названі на їх честь (увагою обділили лише Стейтен-Айленд), але справжньої популярності досягнув лише Manhattan. Коктейль Brooklyn зараз прийнято готувати з сухим вермутом, хоча вперше в друці у 1908 році він був із солодким. Напій не став розповсюдженим через рідкісність його важливого інгредієнту – бельгійського аперитиву Amer Picon, який навіть зараз знайти вкрай складно (можна спробувати замінити його на не менш рідкісні Bigallet China-China чи Amaro Cora). Тому якщо ви все ж знайшли всі інгредієнти, то просто зобов’язані спробувати Brooklyn.
Наймолодший коктейль з цього переліку, який, однак, вже встиг завоювати чимало прихильників по всьому світу. До кінця не відомо, хто є автором Prospector, але ним часто називають бармена Браяна Мінса з Сан-Франциско. Коктейль з’явився чи принаймні поширився після 2010 року. І він чудово ілюструє сучасний підхід до створення напоїв, коли бармен бере класичну формулу (у цьому випадку Manhattan) і змінює один з інгредієнтів, зберігаючи загальну ідею. Тут вермут замінили на поєднання солодкого хересу й італійського амаро. Отримали насичений, солодкий і пряний коктейль з легкою гірчинкою.
Цей класичний коктейль – єдиний напій зі списку, який потрібно готувати в шейкері, а не в келиху для змішування. Він менш алкогольний, ніж попередні варіації, однак не менш цікавий. Суміш меду, грейпфрута і бурбону одночасно і освіжає, і зігріває. Якщо вірити Дейлу Дегроффу, коктейль придумали в 1930-х роках у Лос-Анджелесі. Назвали на честь однойменного ресторану з будівлею у формі капелюха.
Зараз категорія коктейлів тодді насамперед асоціюється з гарячими напоями. Але так було не завжди. Ще до того, як в загальний вжиток увійшло сово «коктейль», тодді, слінгами, чи сангарі називали напої, що містили міцний алкоголь, цукор і воду. Вони могли бути як холодними, так і гарячими, й містити різну алкогольну базу. Інколи їх посипали тертим мускатним горіхом. Якщо в напій клали цедру цитруса, то його вже можна було назвати скіном (як у нашому випадку). Словом, тодішня класифікація змішаних напоїв була дуже розмитою. Але мало що може зігріти краще, ніж гарячий Whisky Toddy холодного зимового вечора.
Police Gazette, заснована в 1845 році, була прототипом чоловічих лайфстайл-журналів. Спочатку вона містила інформацію про злочини і злочинців, щедро приправлену плітками і домислами. Згодом в газеті з’явилась колонка про спорт і зображення красивих молодих леді. У газеті висвітлювали всі ті теми, які найчастіше обговорювали в барах чи перукарнях тогочасної Америки. Рецепт коктейлю надрукований в книзі Straight Up or on the Rocks 1993 року авторства Вільяма Ґраймса і був адаптований Ґарі Ріґаном. По суті, це той самий Old Fashioned, де роль солодкої частини виконують одразу кілька яскравих насичених модифікаторів.
Створений в 2004 році барменом Джоном Сантером в Сан-Франсиско. Насичений смак і театральне підпалювання цедри зробило коктейль найпопулярнішим напоєм його бару. Відомим коктейль зробив Джефрі Моргентейлер, коли включив цей рецепт в свою книгу The Bar Book. Чудово підійде любителям кави і насичених пряних напоїв.
