Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Бармен тижня. Дарія Таран (The Ditch, Харків)

Barout продовжує рубрику «Бармен тижня», у якій знайомить вас із обличчями барної культури України. У новому випуску – бартендерка Дарія Таран, яка протягом тривалого часу працювала в харківському Benedict Daily Bar, а тепер перейшла у новий бар The Ditch.

Ти пам’ятаєш перший хороший коктейль у своєму житті? Де це було? Хто його приготував? Так, добре пам’ятаю цей момент: це перший коктейль, який я скуштувала, і він досі залишається моїм улюбленим – El Presidente. Вважаю його одним із найсмачнішим та найбільш універсальних коктейлів. Його приготував Михайло Опанасюк, тоді він був менеджером закладу, в якому я працювала – Dvor у Харкові.

Чи був один чіткий момент, коли ти вирішила стати бартендеркою? Чому ти вирішила пов’язати своє життя з цією професією? Я ніколи не була байдужою до бару та змішування міцних алкогольних напоїв. Але цей шлях був для мене досить тривалим. Не одразу мене хотіли взяти на бар, я працювала баристою упродовж довгих п’яти років. Можна сказати, що це була розминка до того, як мене покликали в бар. У кав’ярні мене навчили дисципліні, пунктуальності. Та в один прекрасний момент написали, що хотіли б покликати мене працювати в бар – і моєму щастю не було меж. Алкоголь – це чари. Ти одразу потрапляєш у цей світ і вже не хочеш з ним прощатися. А найкрутіше – коли ти вгадуєш бажання гостя; це не порівняти ні з чим. Робота за баром – це як закоханість: ти постійно шукаєш щось нове, аби здивувати гостей, постійно хочеш ставати кращою і стрибати вище голови. Це мотивує, надихає і розвиває, ти щодня стаєш кращою версією себе. Так само, як і під час закоханості, коли ти біжиш до об’єкта своїх мрій, я щодня біжу до себе в бар.

У тебе є вчитель/вчителі у барній сфері? Мій перший вчитель – Михайло Опанасюк, він зараз працює в закладі «Протагонист». Він взяв мене без досвіду роботи й розповів багато тонкощів роботи з алкоголем. Проявляв дива терпіння, тому що постійно перепитувала в нього все по сто разів. За це я йому джуе вдячна. Після того мені пощастило потрапити у неймовірно сильну команду. Сергій Дугін, Ігор Плескань та Михайло Єгоров – це люди, які зробили з мене бармена. Сергій завжди підтримує всі ідеї та допомагає працювати з балансом, куштує кожну байду, яку я приношу. [сміється] Це людина-підтримка. Ігор прищепив любов до знань і привчив, що для кожного коктейля потрібно мати хоча б пару історій. Міша – це наш лаборант. Він завжди знаходить якісь забуті смачні рецепти настоянок і коктейлів. Саме він навчив мене нічого не соромитися: навіть якщо рецепт здається дивним, бери і роби, адже ніколи не знаєш, що із чим буде добре поєднуватися.

Коктейль чи гостинність? Як витримувати цей баланс? Гостинність – це найважливіше в роботі бармена. Якщо ти спілкуєшся, як бидло, то ніяка міксологія тебе не врятує. Гість приходить до нас відпочити, і твій обов’язок – допомогти йому відпочити. Із кожним гостем можна домовитися, знайти до нього підхід.

Що таке «атмосфера» у барі? Які її складники? Напевно, це найскладніше. Для мене це те, як я відчуваю себе всередині бару, коли музика, персонал, їжа і все загалом у гармонії. Це створює навколо тебе якусь хмару із затишку. 

Який найбільш недооцінений коктейль/напій? Який коктейль/напій найбільш переоцінений? Недооцінений, звичайно, El Presidente. Думаю, йому однозначно треба приділяти більше уваги. Переоцінених узагалі немає.  

Розкажи найсмішнішу історію, яка в тебе була за баром. (У тебе точно є хоча б одна.) Ой, ну це відбувається постійно. Звичайно, я намагаюся бути серйозною, але якось був випадок, коли хотіла показати гостю фокус і забула послідовність виконання дій. Програла йому 100 гривень. [сміється]

Назви топ-3 найкращі, на твій погляд, бари України – крім того, у якому працюєш. Benedict Daily Bar, Beatnik Bar, Parovoz Speak Easy.

Три бари, у яких ти мрієш випити. El Copitas (Санкт-Петербург), Dead Rabbit (Нью-Йорк), American Bar у готелі Savoy (Лондон).