Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Бармен тижня. Іван Носко (Loggerhead)

Barout продовжує рубрику «Бармен тижня», у якій знайомить вас із обличчями барної культури України. У новому випуску – бартендер Loggerhead Іван Носко.

Ти пам’ятаєш перший хороший коктейль у своєму житті? Де це було? Хто його приготував? Скоріше за все, перший хороший коктейль я скуштував в Андрія Косачова, близько десяти років тому. Тоді я працював під його керівництвом у ресторані Serebro. Там була цікава коктейльна карта, але пам’ятаю її погано, бо це було давно. Але інтерес до хороших коктейлів у мене тоді вже був. Я вичитував рецепти в інтернеті й користувався додатком Inshaker. [сміється] Якщо ж говорити про конкретний момент, то, скоріш за все, це був один із класичних коктейлів від Надіра Кучкарова: можливо, Whisky Sour чи Mai Tai. Це було в барі Indigo в 2013 році, коли я прийшов влаштовуватися до нього на роботу.

Чи був один чіткий момент, коли ти вирішив стати бартендером? Чому ти вирішив пов’язати своє життя з цією професією? Так, добре пам’ятаю той момент. Я працював офіціантом у караоке-барі Godzilla від мережі «Козырная карта», мене дуже вразив новий бар-менеджер – своїм умінням робити шоу. Флейринг, екстрим-коктейлі, фокуси – там за баром була свою атмосфера. [сміється] Мені здалося, що бармени недоторкані, що їхні трюки та яскрава поведінка заохочувалися. Водночас я як офіціант повинен був обслуговувати гостей за стандартами, до того ж був досить великий відсоток людей, які поводили себе надмінно, з чим доводилося миритися. За баром же все було інакше: з барменами спілкувалися на рівних, а їхній контакт з гостем тривав довше, ніж з офіціантом. Власне, тому мене це й захопило.

blank

У тебе є вчитель/вчителі у барній сфері? Це передусім дві людини – Андрій Косачов і Надір Кучкаров. До того, як я пішов навчатися до Андрія, я працював у барі протягом двох років, але виявилося, що не знав і 20% від потрібного. Звичайно, теорія для мене тоді не була основним, головним був флейринг. [сміється] Це заняття захоплювало, я хотів працювати в клубах, де це було потрібно. Наступним перехідним етапом для мене став Indigo Project, там під керівництвом Надіра я познайомився з величезним спектром коктейлів різних категорій і стилів. Я побачив, що можна готувати високоякісні коктейлі в нічному клубі, використовуючи свіжі ягоди, трави і фрукти, а за спиною в нас була велика колекція міцних алкогольних напоїв. Це була хороша школа.

Що таке «атмосфера» в барі? Які її складники? Атмосфера – це те, за чим люди приходять в бар. І завдяки чому не хочуть з нього йти. Це сукупність деталей і роботи бармена. На мій погляд, атмосфера складається з низки складників. Світло – правильно виставлене, під концепцію бару, за якого ти відчуваєш себе не як на сцені, а в комфорті. Музика та рівень її гучності – причоу можна не дотримуватися одного формату, як у нас в Loggerhead. Меблі, звуки, аромати, деталі. 

blank
blank

Який найбільш недооцінений коктейль/напій? Який коктейль/напій найбільш переоцінений? Найрідше, як на мене, в коктейльних картах зустрічаються коктейлі категорії Flip. Найбільш відомий з них Porto Flip, і він, думаю, недооцінений. Мені подобається, як у Loggerhead обіграна ця історія з коктейлем Red Hot Chili Poker. Із заїжджених коктейлів важко обрати щось на зразок Mojito чи Aperol Spritz. Та найбільш переоцінений, як на мене, Negroni. Negroni тут, Negroni там. Це дійсно хороший коктейль, і я не маю нічого проти смаків інших людей. Але мені здається, що його часто замовляють передусім тому, що знають назву, і за це на тебе косо не погляне бармен. 

Коктейль чи гостинність? Як витримувати цей баланс? Для мене найцікавіше починається, коли з гостями відбувається perfect match: коли ти з ними на одній хвилі, вони чітко описують свої смакові побажання та уважно стежать за кожним моїм рухом, а врешті оцінюють коктейль як витвір мистецтва. У таких випадках це ідеальний баланс.

blank
blank

Три найкращі бари України, крім того, у якому ти працюєш. Beatnik Bar – бар, у якому я, хоч і рідко, але буваю. Також назву Hendrick’s Bar і Who & Why Drinkery – мені подобається те, що роблять Надір [Кучкаров] та Саша Скубач

Три найкращі бари, у яких ти встиг побувати. Три бари, у яких ти мрієш випити. Через це запитання найшла ностальгія, ледве не до сліз. Довелося прокрутити в пам’яті головні поїздки осені, що не відбулися цьогоріч, – Берлін та Афіни. Я б назвав Noel в Афінах, хоча The Clumsies мені теж дуже сподобався. У Берліні за атмосферою подобаються чимало барів, але за смаком у серце влучили лише Green Door. У Барселоні – Dr. Stravinsky з дуже цікавою коктейльною картою, розбитою за техніками, що застосовують у приготуванні заготовок. Хочу відвідати бари Манхеттена, для мене це головна точка світу з концентрацією цікавих барів: Dead Rabbit, NoMad Bar і Booker and Dax.