Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Бармен тижня. Костянтин Бойко (Diageo Reserve Ukraine)

Barout продовжує рубрику «Бармен тижня», у якій знайомить вас із обличчями барної культури України. У новому випуску – Костянтин Бойко, бренд амбасадор Diageo Reserve в Україні.

Ти пам’ятаєш перший хороший коктейль у своєму житті? Де це було? Хто його приготував? Перший змішаний напій, який я скуштував, напевно, не можна назвати саме повноцінним коктейлем. [сміється] Це був віскі-кола, мабуть. Але саме коктейль, який дійсно запам’ятався – Big Lebowski. Це було в Дніпрі, коли я був студентом історичного факультету. На жаль, не пригадаю заклад, але завжди згадую з усмішкою, бо насолоду відчував навіть від очікування цього напою. Коктейль був смачний, після цього я кілька днів ходив з думкою, що вже прийшло доросле життя.

Чи був один чіткий момент, коли ти вирішив стати барменом? Чому ти вирішив пов’язати своє життя з цією професією? Майже десять років тому 19 травня я прийшов в заклад номер один на той момент в Дніпрі «Репортеръ» на співбесіду на посаду офіціанта. Мені дуже потрібна була робота. На моє щастя, ця посада була недоступна, і мені запропонували спробувати свої сили на барі. Буквально за три місяці я зрозумів, що робота за баром це – нескінечна пригода. Не можу сказати, що за час практики в мене не було думок про зміну діяльності. Та одне розумів чітко – що більше стоїш за баром, то більше хочеться продовжувати цей шлях. А працюю за баром, бо отримую від цього задоволення.

У тебе є вчитель/вчителі у барній сфері? Мені дуже подобається, що в Україні майже в кожному барі є маестро, робота якого за стійкою заворожує. І скажу так, що у багатьох бартендерів є певний крутий скіл, котрий потрібно перейняти. Знаковими для мене були і будуть Дарія Пашкель, Дмитро Шовкопляс, Олег Якобенко, Олександр Скубач, Богдан Чегорка, Ашот Галстян, Костянтин Кальченко, Тимофій Семенюк, Олексій Костенюк, Денніс Зоппі, Метт Віллі (він же «Талановитий Містер Фокс») і Лорен Моут (Diageo Global Cocktailian), а також Ерік Лорінц. Цей список може бути без перебільшення нескінченним.

Коктейль чи гостинність? Як витримувати цей баланс? Дуже подобається вислів, який я почув у фільмі «Готель Ґранд Будапешт»: «Головне завдання працівника – це підтримувати будь-яку ілюзію з неймовірною витонченістю». Гостинність – це унікальний дар. Коктейль – це один із елементів гостинності. Для того, щоб витримувати баланс, не треба ставити щось на перше місце. Мені здається, що своєчасність та відкритість все ж набагато важливіші.

Що таке «атмосфера» у барі? Які її складники? Найбільш комплексна річ в барі. Досить важко дати повну відповідь на це запитання. Якщо я почну перераховувати складники, то обов’язково щось не згадаю. Це як давати узагальнене визначення слову «мистецтво». Фактори атмосфери нескінченні – це однозначно. Та головним, на мою думку, все-таки буде зв’язок з гостем.

Який найбільш недооцінений коктейль/напій? Який коктейль/напій найбільш переоцінений? Скажу відверто, для мене переоцінених напоїв не існує. Вибір напою – це як вибір стилю музики. Як відомо, те, що подобається одному, не завжди зрозуміє інший. А ось серед недооцінених, скоріш за все, коктейлі типу Cobbler та Julep.

Розкажи найсмішнішу історію, яка в тебе була за баром. (У тебе точно є хоча б одна.) Їх дійсно було достатньо, але одна мені запам’ятається надовго. Звичайна спокійна зміна в барі у вівторок, одинадцята година вечора, за баром сидять двоє імпозантних чоловіків, випивають вже третій чи четвертий коктейль. За манерою їхнього спілкування я розумію, що вони близькі друзі. Я взяв участь в їхніх пошуках ідеального вульгарного анекдоту, розповівши свій варіант. Почувши їхній регіт, я зрозумів, що справжня чоловіча бесіда неможлива без жартів «нижче поясу». Уже наступного дня на одному політичному сайті я побачив фото своїх вчорашніх гостей, це були тодішні міністри… Моєму подиву не було меж. Але є таке давнє ковбойське прислів’я: «У барі нерівними можуть бути тільки стільці».

Назви топ-3 найкращі, на твій погляд, бари України – крім того, у якому працюєш. Зараз в Україні є гідні бари, які вже можуть опинитися в The World’s 50 Best Bars – і це дуже круто! Мій топ: Pink Freud, «БарменДиктат» і Parovoz Speak Easy – вони справжні, самобутні і кайфові. Але мушу визнати, що потрібно переробити це запитання хоча б на топ-5. [сміється]

Три найкращі бари світу, у яких ти встиг побувати. Три бари, у яких ти мрієш випити. Зі світовими барами простіше визначитися, тому що я мало де бував, як мені здається.  Лондонський Scout, Baba Au Rum в Афінах та ще один представник Лондона Scarfes Bar. Не можу сказати, що потрапив на іншу планету, коли відвідав ці бари, але однозначно був здивований атмосферою та рівнем уваги до дрібниць. Трійка місць моїх мрій пов’язані зі США та Японією: Dante Cafe (Нью-Йорк), High Five (Токіо), а третій бар (це найцікавіше) – будь-який американський бар, де можна було б вживу почути Тома Вейтса.