Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Бармен тижня. Максим Головченко (The Cinematographer’s Party)

Barout продовжує рубрику «Бармен тижня», у якій знайомить вас із обличчями барної культури України. У новому випуску – бартендер київського закладу The Cinematographer’s Party Максим Головченко.

Ти пам’ятаєш перший хороший коктейль у своєму житті? Де це було? Хто його приготував? Якщо не брати до уваги напої студентських часів, навіть соромно згадувати, то першим смачним коктейлем був Dry Martini. Його я скуштував у барі The Fitz в Одесі. Напій приготував мій майбутній колега Євген Доманов, друзі кличуть його Юджин.

blank

Чи був один чіткий момент, коли ти вирішив стати бартендером? Чому ти вирішив пов’язати своє життя з цією професією? На початку, як і багато моїх колег, я не вирішував одразу стати барменом. Навчаючись у університеті на інженера-електрика, я намагався знайти свій шлях до того, що мені буде подобатись. Десь на другому курсі через невдало написаний залік мене позбавили стипендії, і я почав шукати роботу. За тиждень я вже працював натурником для студентів сусіднього мистецького університету, так було десь пів року. В той час мої друзі працювали баристами у кав’ярні неподалік, тож перед та після занять я заходив до них на каву. Щоразу вони розповідали мені щось нове про каву: як відбувається процес перетворення кавового зернятка на запашну чашку фільтра, це був період становлення та популяризації «третьої кавової хвилі». Тоді й почало зароджуватися зерно бажання працювати за стійкою. Але місць в команді не було, і я пішов за рекомендацією друзів працювати офіціантом до кав’ярні з власним обсмажуванням – «Кофеїн» у Харкові. Через місяць я зміг стати за стійку в кав’ярні, у якій бажав працювати.

Ось так я розпочав свій шлях у гостинності. І десь ще три з половиною роки я працював з кавою у різних містах, змінюючи кав’ярні в пошуках знань та беручи участь у кавових змаганнях. Мій шлях привів мене до південної частини нашої країни – Одеси. Тут я й познайомився зі смачними коктейлями, іншим рівнем гостинності та сервісу коктейльних барів. Перший алкогольний напій я приготував у команді The Fitz. Працюючи за стійкою, по-перше, даруєш людям емоції, а вже по-друге – продаєш напої. Я хочу колись зробити щось своє, зібравши досвід років за стійкою, не обов’язково це повинен бути бар, але це буде з ним пов’язано.

У тебе є вчитель/вчителі у барній сфері? Мій перший та єдиний бар-менеджер – Дмитро Камбер, його впевнено можу назвати своїм вчителем. Під час мого перебування в команді бару The Fitz він був моїм ментором у барному світі. Більша частина моїх знань, здобутих у той період, була отримана від Дмитра. Якоїсь конкретної людини не можу виділити, бо внесок кожного був відчутним. Тому я вдячний кожному відвідувачу та кожному бармену/барледі барів, у яких я працював. Зустрічі з першими та робота з другими дали мені неоціненний досвід, яким я буду ділитися з наступними поколіннями.

blank

Коктейль чи гостинність? Як витримувати цей баланс? Без другого не буде першого і навпаки. Do your best, щоб відвідувачу було смачно та комфортно.

Що таке «атмосфера» у барі? Які її складники? Це синергія власника, працівників та гостей. Коли потрапляєш у місце і те перше, що відчуваєш – це й буде атмосфера. Наприклад, атмосфера спікізі-бару і дайв-бару дуже відрізняються.

Який найбільш недооцінений коктейль/напій? Який коктейль/напій найбільш переоцінений? Не можу чітко виділити щось конкретне. Перше, що згадується – напій Brandy Crusta. Дуже давно не чув, щоб у когось був цей напій в меню, або бармен запропонував би його гістю. Звісно ж, якщо завантаження бару дозволяє. Другий варіант – напій Aperol Spritz, його хіба ледачий не готував. Він є всюди, від кав’ярень у переході до руфтопів із гарним краєвидом. Факт – це смачний напій, але його надто багато навколо нас.

blank

Три найкращі бари України, крім того, у якому ти працюєш. За останні роки відкрили безліч барів, кожен з яких просуває культуру коктейлів у нашій країні вперед. Тож мій топ-3 складається з Parovoz (Київ), Sino (Львів) і Flacon (Одеса). І кожен із цих барів робить це у власному стилі.

Три найкращі бари, у яких ти встиг побувати. Три бари, у яких ти мрієш випити. Мені ще не доводилося відвідувати бари інших країн, але я був би радий. Сказати, що я мрію кудись потрапити, не можу. Але цікаво побачити, як працюють команди барів The Bar With Shapes For A Name (Лондон), Employees Only (Нью-Йорк) і Connaught Bar (Лондон).