Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Бармен тижня. Олексій Котік (Tin Tin)

Barout продовжує рубрику «Бармен тижня», у якій знайомить вас із обличчями барної індустрії та барної культури України. У новому випуску – Олексій Котік, колишній бар-менеджер Gimlet, який відтепер є бар-менеджером ресторану Tin Tin і готується в грудні запустити як шеф-бармен заклад «ГдеБар».

Чому ти стоїш за баром? Що ти отримуєш для себе у цій професії? Я дарую людям задоволення та емоції, за якими вони і приходять в бар. Це можна назвати ковтком натхнення і щастя. А я, у свою чергу, отримаю від цього задоволення – коли даю гостям те, чого вони хочуть. Мій головний девіз: «Усім добре – і мені добре».

Ти пам’ятаєш перший хороший коктейль у своєму житті? Де це було? Хто його приготував? Це був Manhatten у маленькому езотеричному барі Pacha Mama у Харкові. Приготував коктейль Даня Сизонов, він зараз є бар-менеджером Wood You Like Bar. Власне, звідти і почалася моя історія з барною сферою. За баром я вже чотири роки. 

Чи був один чіткий момент, коли ти вирішив стати барменом? Чому ти вирішив пов’язати своє життя з цією професією? Мені подобалося відвідувати хороші бари і стежити за картинкою: як люди приходять, спілкуються та отримують нові емоції від коктейлів. До того ж я любив пити алкоголь. Та в певний момент зрозумів, що мені мало лише цього, що я хочу пірнути в цю культуру, дізнатися про неї більше. Спочатку здобував досвід у непрофільному закладі, тоді певний час працював в Одесі, а відтак повернувся до Києва.

У тебе є вчитель/вчителі у барній сфері? Хто найбільше вплинув на тебе як на професіонала? Можна сказати, що я самоучка. Довелося швидко вчитися і багато читати: звичайно, Джеррі Томас, Imbibe! тощо. Допомогли також приклади колег. З-за кордону – Лука Чіналлі, Сімоне Капорале, маестро Сальваторе Калабрезе. З українських колег я стежив за Дімою Шовкоплясом і Дімою Коломійцем з Parovoz. Багато взяв я у Нікіти Нечесова з одеського бару Port, ми багато чого пройшли разом. У Кароліса Урбонавічуса я також навчився – бачення смаку, ведення бару, позиціонування. До знайомства з Каролісом я знав, що за баром важливий кожен мілілітр, після цього я дізнався, наскільки важливі навіть пів мілілітра. Це людина, яка робить якісний продукт – за що б він не взявся.

Коктейль чи гостинність? Як витримувати цей баланс? Звичайно, гостинність. Якщо я буду чекати на напій надто довго чи мені не допоможуть з вибором, якість коктейлю не матиме значення. Ми працюємо у сфері, де важлива кожна дрібниця. Коли ж усі ці дрібниці розставлені у пазл правильно, то гість отримує емоцію, яка змушує його повертатися до закладу.

Який найбільш недооцінений коктейль/напій? Який коктейль/напій найбільш переоцінений? Коли мені ставлять запитання про улюблений коктейль, я завжди відповідаю: «Мій улюблений коктейль – емоція». Я ходжу в бари за емоціями. І коли ти приходиш з певним настроєм, ти розумієш, чого хочеш. 

Яке найбільш трешове замовлення, яке тобі робив гість? Одного разу на гостьовій зміні в Одесі я продав 847 коктейлів за шість годин. Мене просто порвали! [сміється] А ще була історія, коли я стажувався у «Палаті №6». [сміється] А ще якось чоловік випив два екстрім-коктейлі, а тоді попросив нас із колегою здивувати його: «Давай так, щоб у мене голова закрутилася!». Словом, після цього чоловік сказав, що більше не буде пити екстрім-коктейлі.

Що таке «атмосфера» у барі? Які її складники? Це гостинність, музика і концепт закладу – від меню до інтер’єру, екстер’єру та зовнішнього вигляду персоналу. Понад те, я вважаю, що персонал повинен підтримувати концепт свого закладу не лише під час роботи. Кожна людина, яка працює у готельно-ресторанному бізнесі – це бренд. Тому відповідати йому він повинен не тільки в робочий час. 

Назви топ-3 найкращі, на твій погляд, бари Києва – крім того, у якому працюєш. Loggerhead. Чому? «Один бар, одна атмосфера». Beatnik Bar, тому що Рома [Стадник] тримає команду у великому чоловічому кулаку, йому ж відповідає увесь колектив. Це якраз те, про що я говорив раніше – це люди, які витримують стиль закладу і в неробочий час, вони завжди відповідають стилю бітників. Не дарма півтора року чекали! Ну і, певно, N::B Cocktails Bar – через увагу до деталей. Зрештою, у них є свій сад, для якого спеціально наймають садівників. 

Три найкращі бари світу, у яких ти встиг побувати. Три бари, у яких ти мрієш випити. Я назву три бари, у яких хочу побувати. Точно – Paradiso, Dry Martini. Я просто хочу в Барселону. [сміється] Ну і, звичайно, Gibson Bar у Лондоні.