Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Бармен тижня. Павло Римарев (Om Nom Nom, Львів)

Barout продовжує рубрику «Бармен тижня», у якій знайомить вас із обличчями барної індустрії та барної культури України. У новому випуску – Павло Римарев, бармен львівського закладу Om Nom Nom, який до цього працював у 44 Bar. Нещодавно бармен з Дніпра також здобув перемогу на конкурсі Bloody Mary Maker від Finlandia і «БарменДиктат».

Ти пам’ятаєш перший хороший коктейль у своєму житті? Де це було? Хто його приготував? Не пам’ятаю, який саме це був напій. Але це було у першому коктейльному барі, у якому я працював – Mixtura Bar у Дніпрі. Протягом двох тижнів нас тренував і навчав Віталій Кононикін, саме він допоміг мені закохатися в барну індустрію. Я всотував нові знання з захопленням і спрагою, слухав його розповіді та поради з продажів. Там я зробив перші кроки в бік бару. 

Чи був один чіткий момент, коли ти вирішив стати барменом? Чому ти вирішив пов’язати своє життя з цією професією? При переїзді з Дніпра до Львова я вирішив спробувати себе за баром. Написав хлопцям, з якими познайомився на Bar Camp у Львові, і вони сказали, що саме шукають бармена в команду. Я приїхав і пройшов кастинг. Повернувся додому, зібрав речі і переїхав до Львова.

У тебе є вчитель/вчителі у барній сфері? Хто найбільше вплинув на тебе як на професіонала? Першим, хто познайомив мене з барною сферою, був Віталій Кононикін. Після переїзду до Львова для мене вчителем став Влад Шелест, який надихав мене протягом наступним трьох років. Увесь цей час мене також надихали Артем Перук та Ігор Зернов, тому це й привело мене в їхню школу. Окрім того – Bartenders FAQtory в Санкт-Петербурзі, куди я поїхав вчитися на початку 2019 року. Саме вони показали і розповіли мені, як можна розвиватися в індустрії і наскільки багато в ній є можливостей. 

Коктейль чи гостинність? Як витримувати цей баланс? Ми ж працюємо в індустрії громадського харчування та гостинності. Наша справа – слухати і чути нашого гостя, задовольняти його потреби. Що я зрозумів у барній школі, так це те, що гостю повинно бути смачно і зрозуміло, ми повинні супроводжувати його в алкогольному світі та ділитися знаннями, даруючи нові емоції. А решту можна залишити для барних конкурсів. 

Який найбільш недооцінений коктейль/напій? Який коктейль/напій найбільш переоцінений? Vermouth Tonic, як на мене, найбільш недооцінений напій серед гостей. Не можу стверджувати про Київ, але у Львові – точно. Гості досі хочуть пити, щоб було поміцніше і побільше. Найбільш переоціненим напоєм у Львові мені здається Whisky Sour. Ми його називаємо «напоєм ІТ-спеціалістів», вони його п’ють у великих кількостях. Та головне – аби гостям було смачно, решта не має значення.

Що таке «атмосфера» у барі? Які її складники? Для мене атмосфера – це персонал, який працює в закладі, а також музика. Чому музика? Це перше, з чим зіштовхується гість, коли заходить до вас. Уже після цього він розглядає дизайн і зовнішній вигляд закладу, вивчення напоїв і страв також йде пізніше. Атмосферу створюють люди, які «кружать» вас у залі, керують музикою та емоціями, вайбом навколо. 

Яке найбільш трешове замовлення, яке тобі робив гість? Якщо чесно, не пригадую замовлень, які можна було б так охарактеризувати. Найбільша жерсть – коли гість просить щось міцне. Ти описуєш ром overproof, розповідаєш про міцність, і гість погоджується – хоча ти розповідав це, щоб відлякати його. Готуєш йому Old Fashioned, після одного напою викликаєш таксі і ведеш його до машини, тому що переживаєш за те, як він дійде.

Назви топ-3 найкращі, на твій погляд, бари України – крім того, у якому працюєш. Це досить суб’єктивно, але я назву місця, куди мене тягне щоразу, коли я буваю в Києві. Це Lost & Found, «БарменДиктат» і Wood You Like. У Києві багато крутих закладів, але це мій особистий топ.

Три найкращі бари світу, у яких ти встиг побувати. Три бари, у яких ти мрієш випити. Я надихаюся роботою El Copitas (Санкт-Петербург) вже протягом чотирьох років. Познайомившись з ними і пройшовши у них навчання, вони стали мені близькими. El Pushka – їхня атмосфера і драйв, які неслися під час мого візиту, запам’яталися мені на все життя. Ух, як же я там угорів о п’ятій ранку! Третій бар, певно, ще не назву – я не був у великій кількості барів в Європі. Мрію побувати в Byrdie (Мельбурн), Tayer + Elementary (Лондон) і Dante Cafe (Нью-Йорк). Це місця, у яких я мрію випити і в яких я хотів би повчитися. Рано чи пізно я це зроблю.