Barout продовжує рубрику «Бармен тижня», у якій знайомить вас із обличчями барної індустрії та барної культури України. У новому випуску – Вадим Птиченко, бармен харківського кафе-бару «Протагонист».
- Раніше ми розповідали про Богдана Бурковецького (1818, Parakalo), Валерія Пронькіна (Talkies Bar), Назара Макарова (Barvy, F.U.L.L. Bar), Ростислава Дао (Milano Torino Vermuteria), Марину Левадну (Golda Bar), Ашота Галстяна («БарменДиктат»), Ярославу Кизиму (Savage Food), Іллю Трубіцина (11 Mirrors), Ореста Середяка (Hendrick’s Bar), Олексія Котіка (Tin Tin), Поліну Кірдогло (Forever Young), Олега Шипошу (Wine Love), Павла Римарева (Om Nom Nom) і Романа Стадника (Beatnik Bar).
Ти пам’ятаєш перший хороший коктейль у своєму житті? Де це було? Хто його приготував? Це було році в 2016-му, коли я працював офіціантом у харківському Farsch Smooth Diner і в алкоголі взагалі не розбирався. Залишився після зміни, і Женя Смирнов (старший бармен на той момент) запропонував скуштувати коктейль. Я запам’ятав його назавжди – настільки мене вразив смак і післясмак, який обривався у приємну сухість. Це був Angel Face.
Чи був один чіткий момент, коли ти вирішив стати барменом? Чому ти вирішив пов’язати своє життя з цією професією? Як такого одного моменту не було. Просто стало цікаво, коли спостерігав за роботою хлопців у Farsch – Ромою Стадником, Іллею Трубіциним, Женею Смирновим. Смирнов помітив мій ентузіазм і почав усе показувати, розповідати, навчати. Мені подобається відчувати атмосферу, бути її частиною, спостерігати за нею. Та й виходить це в мене краще за все інше.
У тебе є вчитель/вчителі у барній сфері? Хто найбільше вплинув на тебе як на професіонала? Передусім це Женя Смирнов: усі базові знання я отримав саме від нього, адже він брав мене на майстер-класи, дегустації. Але не лише він на мене вплинув як на професіонала. Ліза Рудакова – колишня шеф-барменка Fabrica Space, мого першого бару – покликала мене на стажування зовсім без досвіду роботи, покликала у справжній бар! І, звичайно, показала, як працювати у великому закладі, допомогла повірити в себе. Артем Самко помітив мій потенціал від початку і підтримував його протягом усього мого шляху в секторі громадського харчування – з Farsch Smooth Diner до закладу «Протагонист».
Коктейль чи гостинність? Як витримувати цей баланс? Обидва поняття однаково важливі. Різниця полягає лише в тому, що коктейль завжди можна приготувати заново, а ось невдалий досвід спілкування з гостем може бути останнім.
Що таке «атмосфера» у барі? Які її складники? Коли ти працюєш у місці, де тобі приємно перебувати, де всі кайфують і заряджаються енергією задоволення від причетності до того, що відбувається навколо. Хай це буде дизайн, світло, музика, їжа, напої, люди… Люди – в першу чергу.
Який найбільш недооцінений коктейль/напій? Який коктейль/напій найбільш переоцінений? Найбільш недооцінений коктейль – Dry Martini. Взагалі мало хто може його зрозуміти, усвідомити його смак. Він загалом не типовий для нашої країни, на тлі загальної любові до кисло-солодких коктейлів. Найбільш переоцінений – харківська легенда, що стала мемом – Basil Beauty. Цей солодкий «пісічний» мейнстримний коктейль замовляють всюди, хоча у меню його практично ніде немає. Ніколи його не готую, завжди пропоную цікаву альтернативу.
Яке найбільш трешове замовлення, яке тобі робив гість? Вершковий і повітряний Ramos Fizz і форшмак. Без коментарів.
Розкажи найсмішнішу історію, яка в тебе була за баром. (У тебе точно є хоча б одна.) Ой, барна стійка інколи – взагалі окрема реальність, особливо у вихідні. Звичайно, є купа історій, але без контексту вони втрачають перевагу. Було якось, прийшов до нас американець. Дав двісті чаю за пляшку пива. Я кажу: «Пиздець, це багато». Він явно нічого не розуміє – і дає ще двісті згори. Що я йому кажу? «Ну, сенк ю вері мач!» [сміється]
Назви топ-3 найкращі, на твій погляд, бари України – крім того, у якому працюєш. Харківський Benedict Daily Bar, де я провів багато вечорів за смачними напоями та спілкуванням. Уже київський Beatnik Bar, який після другого відкриття став місцем високого рівня, але зі старою командою – хлопці знають, що роблять. Одеський The Fitz – не бував там ще, але начуваний від друга, який там працює. Хотілося б подивитися на барне життя Одеси саме в цьому місці.
Три найкращі бари світу, у яких ти встиг побувати. Три бари, у яких ти мрієш випити. На жаль, я поки не відвідав жодного бару за межами України. Але хочу якомога швидше випити у празькому Anonymous Bar, тому що ці харизматичні хлопці за стійкою роблять не просто цікаві коктейлі, а ціле шоу. Oriole Bar у Лондоні – дуже подобається їхній Instagram і подача коктейлів. Московський атмосферний «Коробок» на чолі з Женею Шашиним – надзвичайним барменом, у якого багато чому можна повчитися. Мені дуже близька тема з мінімалістичною подачею.
Обкладинка: «Протагонист»