Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Бармен тижня. Ярослав Торгало (Charles Baker)

Barout продовжує рубрику «Бармен тижня», у якій знайомить вас із обличчями барної культури України. У новому випуску – шеф-бартендер закладу Charles Baker Speakeasy Bar Ярослав Торгало.

Ти пам’ятаєш перший хороший коктейль у своєму житті? Де це було? Хто його приготував? Це був Manhattan в одному з черкаських ресторанів. Хто його приготував, зараз вже і не згадаю. А от свої відчуття добре пам’ятаю: з першим ковтком я відчув тільки міцність, але з кожним наступним смак напою розкривався все яскравіше. Мабуть, так і виникла моя любов до міцних коктейлів.

Чи був один чіткий момент, коли ти вирішив стати бартендером? Чому ти вирішив пов’язати своє життя з цією професією? Спочатку я хотів працювати кухарем, тому що вважав Ґордона Рамзі своєрідним кумиром. Але з часом зрозумів, що мені не вистачає на кухні спілкування, енергетики і посмішок гостей, тож пішов «у зал» офіціантом. Хоча цей вид діяльності загалом мені подобався, за певний час мене стала долати туга за «готуванням». Тоді я зрозумів, що золота середина – це бар, і почав активно вникати в барну культуру теоретично, ще не змінивши професію. Особливо мене зачепила міксологія. Після кількох прочитаних книг і фільму «Коктейль» з Томом Крузом у головній ролі (після виходу якого, до речі, всі якраз і дізналися про флейрінг) я остаточно зрозумів, що це моє покликання. Також мене надихув приклад Анджело Каммарата, якому дуже шанобливий вік не став перешкодою для роботи за барною стійкою. Я вирішив, що теж так хочу – мати свій бар і міксувати в ньому для своїх гостей настільки довго, наскільки зможу, і почав шлях до своєї мрії.

У тебе є вчитель/вчителі у барній сфері? Одну конкретну людину як наставника назвати не зможу. Я завжди намагався вбирати корисну інформацію з усіх можливих джерел і надалі вже відпрацьовувати навички. Але допомогли мені стати тим, ким я є зараз, бар-менеджери Діма Кізієв і Діма Дред, вони однозначно вплинули на моє професійне становлення, за що я їм вдячний.

Коктейль чи гостинність? Як витримувати цей баланс? До кожного гостя потрібно знайти індивідуальний підхід, бо всі ми різні. Хтось приходить в бар, як в гості до друзів, йому важливо поспілкуватися з бартендерами. Інші люблять смакувати напої наодинці зі своїми думками. Важливо вловлювати настрій гостя і балансувати. Це приходить з досвідом.

Що таке «атмосфера» у барі? Які її складники? Атмосфера в барі – це абсолютно все від деталей інтер’єру, аромату, освітлення, музичного супроводу в приміщенні до усмішок та гостинності бартендерів. Дуже круто, коли бар завдяки особливій атмосфері перевершує твої очікування. Саме це нам дуже часто кажуть гості Charles Baker: нас важко знайти, але, коли потрапляєш всередину, це вибух емоцій: повна темрява, аромат священного дерева Пало Санто, джаз на сторічному піаніно. Що тут казати, якщо навіть підлогу спеціально зробили скрипучою – все для повного занурення в таємничу атмосферу 1920-х.

Який найбільш недооцінений коктейль/напій? Який коктейль/напій найбільш переоцінений? Вважаю, що для кожної людини в світі існує свій коктейль, який вона любить просто тому що. Переоціненим, на мою думку, є Aperol Spritz. Він, як то кажуть, занадто мейнстримний, і здобув свою шалену популярність не через видатні смакові якості, а завдяки потужній рекламній кампанії. До недооцінених, напевно, можна віднести безліч авторських коктейлів, які народжуються та вмирають у маленьких барах, так ніколи і не виходячи на широкий загал.

Розкажи найсмішнішу історію, яка в тебе була за баром. (У тебе точно є хоча б одна.) Дійсно, кумедних історій за роки праці було безліч, проте розказати їх так само смішно, як було в моменті, доволі складно. Якось одного разу у Charles Baker не розрахувалися гості, бо подумали, що рахунок вже сплатив їхній друг, що перший попрощався та пішов. Ми теж не одразу зрозуміли, що грошей компанія не залишила. Коли вже помітили порожню розрахункову книгу, то вибігли на вулицю, але нікого вже, звісно, не було. І чомусь,замість того, щоб розділитися та спробувати наздогнати гостей, ми разом попрямували в одну сторону. Бігли десь квартал і ніяк не могли зрозуміти, чому всі навколо так дивно на нас дивляться. Дійсно, уявіть собі три чоловіки в костюмах джентельменів 20-х років (короткі жилетки, сорочки з краватками, укорочені брюки з резинками, високі гетри, туфлі) біжать по центру Києва з спантеличеним виразом обличчя… Я б теж, мабуть, здивувався. Усвідомивши, в чому причина, ми дуже довго сміялися. Тих гостей, до речі, ми так і не наздогнали, проте вони все ж розрахувалися, прийшовши наступного разу.

Назви топ-3 найкращі, на твій погляд, бари України – крім того, у якому працюєш. Beatnik Bar, F.U.L.L. Bar (дуже крутий підхід у Назара Макарова), Parovoz Speak Easy.

Три бари, у яких ти мрієш випити. Мрію випити в першу чергу у Native (Сінгапур), Oriole Bar (Лондон), The Dead Rabbit (Нью-Йорк).

Обкладинка та фото: Charles Baker Speakeasy Bar