Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Засновник Barometer – про цілі, чемпіонат для барменів і новий проєкт Hoteliero

Міжнародне барне шоу Barometer учетверте пройде в Києві 27-29 вересня. 

Уже підтверджені виступи в межах барного шоу бренд-амбасадорів Amaro di Angostura Деніела Джонса і Diageo Костянтина Бойка, а також барних експертів Ангуса Вінчестера, Саймона Форда і Філіпа Даффа. Серед запрошених барів – The Clumsies (Афіни), Red Frog (Ліссабон), The Tippling Club (Сінгапур), Panda & Sons (Единбург), Vida Rica Bar (Макао) і Hope & Sesame (Гуанчжоу), а також українські заклади Gimlet, Zelda Bar і Bar Baczewski.

Barout спілкується із засновником Barometer International Bar Show Андрієм Скіп’яном. Запитуємо про чотири роки шоу, програму і тему, а також наступний етап проєкту. 

– Цього року Barometer проведуть вже вчетверте. У чому головна відмінність між українською барною індустрією 2016 і 2019 років? 

– У 2016 році в країні досі була досить напружена атмосфера. Але вона вже дозволяла щось робити, люди почали виходити зі сплячки, проявляти бізнес-активність після 2014 року – усім щось треба було. У нас уже були заходи для шеф-кухарів, ресторанний форум і премія, а також активності для готельного сектору. Мені здалося, що ми не закриваємо нішу барів. Тож було логічно зробити окрему подію для барної сфери. 

 

Саме тоді настав час для консолідації ринку – між брендами, постачальниками, барменами та гостями. Людям потрібно було це місце зустрічей – для можливості пишатися за свою індустрію, для освіти, для можливості продавати та заводити бізнес-зв’язки. Словом, потреба у цій події була: якби її зробив не я, зробив би хтось інший. 

Якщо повернутися трохи назад, то свого часу ми створювали Hoteliero як консолідатор готельного та ресторанного бізнесу в Україні. У першу чергу ми хотіли вирішити проблему комунікації між гравцями ринку. Доходило до смішного: керівники готелів відмовлялися від зустрічей між собою, тому що вважали одне одного конкурентами. Та ми були впевнені: що більше комунікації, то більше синергії – і в барній сфері так само.

– Це те, що змінилося за ці роки?

– Думаю, завдяки Barometer ми створили платформу для комунікації у межах індустрії. Але питання генеральної ідеї барної сфери в Україні досі актуальне. Її досі немає. Хтось каже, що треба йти туди. Інший каже, що насправді рухатися варто в інший бік. Не знаю, може, це й на краще – якби була одна ідея, її міг би хтось приватизувати. Але це все одно важливо – коли людина відчуває належність до своєї індустрії. І це відчуття не можна купити ні за які гроші, воно або є, або його немає.  

Саме для цього ми продовжуємо інвестувати ресурси у Barometer. Щоб бармени могли пишатися головною профільною подією року, щоб вони мали точку для запрошення гостей до країни.

Коріння і новий етап Barometer

– Barometer відпрацював перші три роки. Цифра три – це завжди про закінчення певного етапу. Як із трилогіями фільмів, наприклад. Із четвертим Barometer ви відкриваєте нову фазу? Чи це продовження шляху?

– Якщо чесно, то цього року трохи страшно. [сміється] Уявіть собі, які очікування в людей – просто божевільні очікування. Зростання за три роки ми фіксували і за рівнем інтересу до події, і за кількістю гостей, і за кількістю та якістю контенту. І в нас є потреба постійно піднімати цю планку. Наприклад, у провідному для нас освітньому напрямку ми збільшуємо кількість спікерів до 103. Для багатьох великих спікерів Barometer уже є місцем, де треба бути обов’язково. Ми цим пишаємося, саме на це до нас багато хто їде.

– Цього року темою Barometer є «Коріння». Чому повертаєтеся до коріння? І чому для шоу важливо мати одну тему?

– За допомогою теми ми обираємо вектор розвитку – що ми самі хотіли б робити. Це наш стержень. Думаю, це також наша конкурентна перевага – у порівнянні з великими світовими шоу на зразок Брукліна, Берліна, Парижа та Афін, які не визначають тему шоу. Я не маю нічого проти такого підходу, але мені не дуже цікаво дивитися просто на зібрання спікерів. 

Коріння – це дуже багатозначний термін. Це і коріння, і витоки, і крафтовість, і теруарність. Зрештою, якщо ти знаєш своє коріння, якщо знаєш основу, то на цій базі можеш створювати щось нове. Окремі значення у цього терміну для спікерів, партнерів і гостей. Кожен знайде щось своє, кожен може знайти свою історію. До того ж ми хотіли б пов’язати коріння української барної культури з американською, родоначальною для сфери. І з лекцією саме на цю тему Barometer-2019 відкриє Саймон Форд (The Fords Gin Company).

– Які цілі на Barometer-2019? Торік ви розповідали про цифру в 15 000 гостей, це актуально і цього року?

– Ми не можемо підрахувати всіх гостей напевно, тому що квиток діє на три дні. Ми знаємо точно, скільки людей використали квиток один раз – торік це було 11-12 тисяч. До цього ми додаємо коефіцієнт, припускаючи, що людина повертається приблизно 1,5 рази. Тому виходить 15 тисяч за песимістичним прогнозом. Але, якщо брати до уваги витрати льоду, то може бути й більше. [сміється]

Barometer Gathering і Barometer International Cup

– Окремо хотів запитати прo Barometer Gathering. Як ви використовуєте зустрічі, які проводите в Києві та Одесі? Який фідбек отримали в інших містах?

– Цього року ми проїхалися в Одесу, Львів, Дніпро та Харків, останнє зібрання провели у Києві. У нас є дві мети: популяризація Barometer і збір зворотного зв’язку від людей. Половина учасників Barometer Gathering – це молоді люди, які не були на жодному з трьох Barometer. У когось це питання робочого графіку, у когось – фінансів. Але ключова причина – ці люди були школярами, коли ми запускали шоу. За три роки ці люди влилися в професію, стали професійними барменами. 

Ми зібрали багато думок. Щодо контенту ми нарікань не чули, були скарги хіба що на надмірну складність лекцій. Щодо організації питання були тільки до черг у дегустаційні зали. 

Також був цікавий запит на окремий чемпіонат для барменів з кількома пропозиціями – без прив’язки до бренду, з іноземними суддями і призовим фондом. Ми обробили цей запит і обдумуємо його. Якщо це буде, то окремо від Barometer – як Barometer International Cup.

– Спочатку серед спікерів Barometer-2019 анонсували Ґарі Ріґана та Девіда Вондріча. Але врешті вони не приїдуть на шоу. Чому?

– На жаль, у Ґарі Ріґана виникли проблеми зі здоров’ям. Ми вже придбали квитки, але Ґаз був змушений скасувати візит. Ну а Девід Вондріч  пообіцяв нам приїхати наступного року.

– Важлива частина Barometer – це події за межами майданчика, у київських барах. Що найцікавішого буде цього року?

– Я сам дуже чекаю на гест-бартендинг сінгапурського закладу The Tippling Club, ми проведемо його в барі, який поки не почав роботу. Також будуть заходи у Hendrick’s Bar і «БарменДиктат». Окрім того, до нас приїздять бари Vida Rica Bar і Hope & Sesame з Макао і Гуанчжоу відповідно. Для нас було приємно, що це заклади, які самі на нас вийшли і запропонували співпрацю.

Список барів, які візьмуть участь у Barometer 2019

«Наші амбіції – бути номер один в Європі»

– Який наступний етап для Barometer? Яким ви бачите подальший розвиток проєкту?

– У нас були думки про те, щоб клонувати Barometer в інших країнах. Але мені здається, що через це шоу втратить свою сутність. Це український продукт, яким ми пишаємося. Власне, ця автентичність – це наш магніт.

Ми серйозно думаємо про новий майданчик. Мені дуже подобається КВЦ «Парковий» – центр міста, технологічна будівля, вся необхідна інфраструктура. У центральній частині Києва немає жодного іншого приміщення, яке мало б подібні характеристики. Не хотілося б вести наших гостей у пильне приміщення на кінцеву станцію метро. Але, якщо раптом наступного року нам не підтвердять дати або частина території буде зайнята орендаторами, треба буде ухвалювати інше рішення. 

Наші амбіції – бути номер один в Європі і номер один у світі у певному сенсі, принаймні за освітньою програмою. 

– Що буде показником того, що Barometer – номер один у світі?

– Пропорція гостей з інших країн.

– А зараз яке співвідношення?

– Боюсь помилитися, тому що при придбанні квитка онлайн не завжди зрозуміло походження. За моїми грубими відчуттями – зараз 85% гостей українці, а 10-15% – з-за кордону. 

– Яке співвідношення має бути, щоб Barometer був номер один?

– Якщо буде 50 на 50 – це буде те, що треба. Першими треба бути і за гостями, і за контентом, і за кількістю інноваційних продуктів від брендів. Але для потрібна копітка робота – з лідерами думок, медіа тощо. Про нас уже пишуть Difford’s Guide. Але ми повинні бути всюди, постійно вести комунікацію, постійно набирати політичну вагу.

«Зробити Україну найбільш гостинною країною Європи»

– Проєкти Hoteliero, включно з Barometer, переслідують мету, яку ви зафіксували у 2012 році – зробити Україну «найбільш гостинною країною Європи» до 2022 року. Які успіхи за три роки до кінцевого терміну? За якими критеріями це буде визначатися?

– Наше завдання – сталий розвиток індустрії гостинності. 2022 рік – це більше індикатор. Звичайно, ніхто не може порахувати, як це визначається. Але ми переконані, що розвиток готельного, ресторанного і барного бізнесу впливає на загальну привабливість країни для туристів. Власне, впливає це і на економічний стан країни. 

– А якісь окремі показники? 

– Це нереально визначити. Про що говорити, якщо Держстат не знає, скільки людей до нас заїжджає і з яких країн? Але це можна відчувати. Можна брати показники аеропортів. Наприклад, аеропорт Борисполя за пасажиропотоком за останній рік виріс на 50%, а Одеса – на 100%. 

– Мене просто цікавить загальна методологія. Цю мету ви фіксували у 2012 році. Але Україна 2012 року, Україна 2014 року і Україна 2019 року тим більше – це три різні країни. 

– Форсайт, який розробили на наше замовлення, – це радше дорожна мапа. Цю методологію я отримав як замовник. Але у програмі брали участь готельєри та ресторатори – близько 30 людей протягом п’яти-шести сесій обговорювали форсайт. 

– А за вашими суб’єктивними оцінками – що буде показником успішності проєктів Hoteliero до 2022 року?

– Напевно, збільшення кількості туристів в Україні. Якщо вона зросте в десять разів – це буде дуже круто. Адже 7-10% загальносвітового ВВП – це туризм. Кожен турист годує сім інших людей – від транспортної сфери до сфери харчування та страхування. Будуть гості – у всіх буде бізнес і можливості його розвивати.

– Список івентів Hoteliero – це вже стеля? Чи ви плануєте нові заходи для інших галузей?

– Ні, не стеля. Ми плануємо нову подію, присвячену спорту та спортивній індустрії. Зараз ми фіналізуємо рішення, планувати можна на осінь наступного року.

Обкладинка та фото: Barometer