Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

«Від барменів для барменів»: інтерв’ю з Cocktails For You

Cocktails For You називають себе «спільнотою, заснованою барменами для барменів». Едвінас Рудзінскас почав збирати в соціальних мережах фотографії та рецепти коктейлів – спочатку свої, а тоді барменів з усього світу, які почали надсилати йому світлини. Врешті разом із партнером Данілом Невскі проєкт переріс у платформу з понад мільйоном читачів на всіх платформах, яка регулярно ділиться знаннями і досвідом на гостьових змінах і виступах на провідних подіях барного світу. Під час візиту Cocktails For You до України ми поспілкувалися з Едді та Данілом про розвиток проєкту, подорожі по всьому світу та барну культуру Києва.

– Торік Cocktails For You встановили нову планку – ви досягнули позначки у мільйон підписників. Це було для вас визначною подією? Який майлстоун може бути наступним?

Едді Рудзінскас: Знайти баланс між роботою та відпочинком і бути здоровими. [сміється]

Даніл Невскі: Якщо здоров’я буде, буде все інше. [сміється] Насправді ми ніколи не ставили собі ціль здобути мільйон підписників. Воно саме прийшло. Робота йшла, люди підтягувалися. Як кажуть: «Нормально роби – нормально буде».

Едді: Якщо чесно, ми навіть не помітили, коли з’явився мільйон.

Даніл: Нам подзвонив бізнес-консультант, коли ми були в Словаччині, і сказав, що вже мільйон і 50 тисяч підписників. Едді пішов і купив Dom Perignon, ми взяли пластикові стаканчики і відкоркували пляшку десь на парковці. [сміється] Випили по сто грамів, а тоді підтягнулися місцеві бартендери. [сміється]

Едді: Мені здається, ще два-три роки тому кількість підписників була для нас важливою, ми стежили, скільки людей набираємо щодня. Але тепер уже не рахуємо підписників. Ми дивимося, що можемо зробити краще. Хочемо робити щось якісне і корисне.

– Ви від початку будували Cocktails For You на основі кількох принципів, про які завжди розповідаєте – освіта, натхнення і розвага. Чи змінювалися цілі в процесі? Яка зараз основна мета проєкту?

Даніл: Принципи не змінюються. По-перше, Cocktails For You – це проєкт від барменів для барменів. По-друге, ділитися – означає піклуватися. По-третє, нашою метою є ділитися знаннями, надихати та розважати.

Едді: Увесь наш контент, усі поїздки та колаборації з барами і баршоу – все проходить через фільтр трьох принципів.

Даніл: Але я хотів би повернутися до запитання про майлстоун, тому що мільйон читачів справді був для нас важливим показником. Насправді ми відзначили цю подію, поїхавши у січні в Таїланд. Ми скинули там по десять кілограмів: десять днів нічого не їли, це був повний детокс.

Едді: Головне, що ми нічого не пили всю відпустку! [сміється]

– Гаразд, але, коли в тебе мільйон підписників, то вистачає не лише читачів, а й відповідальності та викликів.

Даніл: Ми раніше збирали дивні запитання від підписників. [сміється] Ну просто коли в тебе сто разів питає індійський бармен, чи є для нього робота, або, наприклад, як зробити Cosmopolitan – це вже не прикольно. А ще бувають моменти, коли пишуть, приміром, бартендери з Ірану. «Привіт, ми Іранська барна школа». Штука в тому, що в них немає алкоголю. Вони пишуть, чи можемо ми їм кинути якийсь рецепт чи виставити їхній коктейль. «Він безалкогольний, але ми фотку хорошу зробили!». І фотка дійсно хороша, і я виставляв. Тому що, може, для цієї людини це буде подією.

– Ви займаєтеся проєктом уже тривалий час. Є те, за чим ви скучили в щоденній роботі за баром, власне як бармени?

Едді: За тим, щоб висипатися. [сміється] Так, ми вже не беремо повноцінні зміни. Але ми ж не зав’язали з цим повністю, ми досить часто за баром. Хоча, звісно, це вже не рутинний процес.

Даніл: Ми працювали бартендерами все життя, тому, звичайно, сумуємо за цим. Та пригадую, як ми з Едді були на Bar Convent Brooklyn, нас покликали за барну стійку на вечірці. Стали за бар, почали готувати коктейлі – і затягнуло так, що ми навіть не рахували час. Думаю, чи не найкраще в цій професії – що те, що ти робиш, одразу викликає реакцію гостей. За цим я іноді сумую.

Думаю, чи не найкраще в цій професії – що те, що ти робиш, одразу викликає реакцію гостей

– Руки пам’ятають?

Едді: Руки все пам’ятають. Самі згадують, що як тримати. Це ж як на велосипеді їздити, кілька хвилин – і все згадуєш.

Даніл: За чим я не сумую, так це за болем у ногах та спині. Пригадую один момент, коли відпрацював дев’ять змін поспіль в січні. Як зараз пам’ятаю, сів і думаю: навіщо воно мені?

Едді: Звичайно, може, я сумую за баром, але я за баром стояв 15 років. І в мене 15 років не було Різдва і Нового року. Це був хороший етап, але етап, який ми вже пропрацювали. Тепер у мене є Різдво, цього року їду на свята до Нью-Йорка.

Даніл: Знаєш, за чим я справді сумую? Коли я був молодий, було це відчуття першовідкриття: перший раз скуштував новий алкоголь, перший раз приготував якийсь коктейль. Ці відчуття чогось нового – за цим я сумую.

– А коли ти востаннє відкривав для себе щось нове?

Даніл: Важко сказати, але, наприклад, цього року ми побували в Гонконгу – і це одна з найкращих поїздок Cocktails For You за останні два роки. Це унікальне місто. А ще в Гонконгу дружня спільнота бартендерів, вони всі спілкуються між собою, всі одне одного підтримують. Коли працівники різних компаній настільки добре спілкуються – я такого ще не бачив.

Едді: Два найсмачніші коктейлі за останні чотири роки ми випили в Гонконгу. Правда, ми не пам’ятаємо, що це був за напій. [сміється]

Даніл: А ще в Гонконгу ми зайшли в текіла-бар. Нам зробили коктейль з текілою, бананом і базиліком. Я спробував і подумав, що це найсмачніший коктейль, який я пив цього року. Хоча текілу я п’ю досить рідко.

– Едді, а коли ти відкривав для себе щось нове? Коли тебе востаннє дивували в барі?

Едді: Один із улюблених барів, який для мене новим досвідом – це заклад Backdoor 43 у Мілані. Це бар для двох – буквально. Той випадок, коли вбиральня бару більша за площею, ніж сам бар. [сміється] Заходиш у невелике приміщення, яке, втім, має досить високий рівень стелі. Завдяки цьому та картинам на стінах бар здається більшим, ніж є насправді. Бармен готує напої не з меню, а на замовлення. У кутку лежить iPad, і його призначення – щоб ти міг увімкнути свою музику. Коли я виходив, господар запитав, чи мені сподобалося. Я сказав, що у світі є ще тільки одне місце, де я можу слухати свою улюблену музику, пити смачний коктейль і відчувати, що можу тут заснути – це в мене вдома. Це було прекрасно.

– Друзі, ви подорожуєте, як мало який інший бармен. Який тренд у глобальній барній культурі ви б зараз назвали провідним? Куди все рухається?

Едді: Я б виділив один головний тренд. За останні десять років люди почали пити менше. Та при цьому вони не почали витрачати менше на алкоголь. Раніше люди просто йшли в бари і бухали. А тепер вони хочуть знати, за що платять гроші.

Даніл: Про тренди зазвичай говорять одне і те ж: вермут, джин тощо. Торік у Британії вперше за 150 років продажі джину сягнули мільярда фунтів. Бартендерам джин уже набрид, а споживачам досі заходить. Це я до того, що це дві різні речі – те, що ми як професіонали визначаємо трендами, і те що масово п’ють люди. Зрештою, коктейль-бари – це один відсоток усього алкоголю.

Едді: Згоден.

Даніл: Я помітив історію з трендами, коли жив у Нідерландах. Там принцип був простий: куди цього літа поїдуть туристи, звідти згодом і прийде тренд. Коли я приїхав, там був тренд їздити в Італію та Іспанію. А за певний час стало модно пити вермути та Aperol Spritz.

У світі є ще тільки одне місце, де я можу слухати свою улюблену музику, пити смачний коктейль і відчувати, що можу тут заснути – це в мене вдома

– Ще одне запитання до вас як до експертів – які бари і барні шоу не може пропустити бармен? Де точно треба побувати?

Едді: Якщо говорити про барні шоу, то одразу на думку спадає кілька. «Афінське барне шоу» – це завжди гарна ідея. Там якраз хороша погода, коли всюди в листопаді вже холодно. Хороша атмосфера, класні семінари, смачна їжа.

– І Берлін?

Едді: Берлін це топ-3 із тих, які мені не подобаються. Шоу настільки велике, що неможливо побачити все. Це барне шоу, яке підходить для дистриб’юторів, які можуть зустріти там усіх в одному місці. Те саме і з Bar Convent Brooklyn. Дуже хороша останнім часом Москва, вона відрізняється від інших шоу. Та моя єдина порада про бар-шоу – постарайтеся познайомитися з кимось, хто не з твоєї країни чи культури. Буває, приїжджаєш на захід, а всі російськомовні разом ходять разом. Тобі робити більше немає чого? Навколо стільки цікавих людей – глобальні амбасадори, круті бартендери.

Даніл: Думаю, що кожен бартендер, незалежно від того, де він живе і якою мовою спілкується, має відвідати Лондон і Нью-Йорк. У першу чергу в Лондоні сходити в American Bar у готелі Savoy. Справа навіть не в 130 роках історії і традиціях. Це просто рівень сервісу. По-друге, їдьте в Нью-Йорк. Відчути атмосферу цього місця, походити по старих барах, подивитися, які там клієнти, як вони замовляють. Їхати навіть не для того, щоб дивитися на меню. Передусім звертати увагу на досвід бартендера, який приходить тільки з часом. Пітер Дореллі колись казав, що за рік можна вивчити все, щоб бути бартендером; за два роки можна вийти на пік; але потім треба шліфувати вже не навички, а характер. Тому бартендери повині з’їздити в Нью-Йорк, щоб відчути атмосферу цього міста, скуштувати коктейлі і подивитися на характер бартендерів.

Також треба з’їздити в Париж і Барселону – подивитися, як п’ють там. Dry Martini в Барселоні – це must visit. Японія – це окрема культура, я теж можу порадити, хоча в мене трохи інші погляди. Ну і Tales of the Cocktail у Новому Орлеані, звичайно.

За рік можна вивчити все, щоб бути бартендером; за два роки можна вийти на пік; але потім треба шліфувати вже не навички, а характер

– До речі, про Tales of the Cocktail. З третього разу є амбіція перемогти в номінації? [Два роки поспіль Cocktails For You номінують на найкращий медіа-проєкт за версією Spirited Awards, індустріальної премії від найбільшого барного фестивалю світу Tales of the Cocktail] Для вас ця перемога була б важливою?

Даніл: Амбіції перемогти завжди є, але це ж не ми вирішуємо. Це було б офігенно.

Едді: Ми цього року навіть нарядні прийшли на церемонію: піджаки круті купили, з блискітками, у нових кросівках.

Даніл: На Tales of the Cocktail приїжджають всі в індустрії, це було б дуже важливо для нас.

– Я розумію, що вибрати складно, але можете згадати найкращий або найбільш веселий гест-бартендинг Cocktails For You?

Едді: Дуже важко вибрати, тому що кожна країна різна, люди різні, тому і кожен гест унікальний. Але один із останніх гестів у Києві був вогонь: третя ранку, на нашому столі танцює Пітер Дореллі. [сміється]

Даніл: Це під час Barometer було. Пітеру вже 79, але здоров’я дозволяє. Він 30 років вже йогою займається. [сміється] Стосовно гестів – щоразу щось круте було. Коли були в Гонконгу, потрібно було місцевим інфлюенсерам розповідати про коктейлі. Був смішний гест у Відні: початок весни, -25 градусів, усі прийшли в бар за пивом, а ми їм коктейлі. [сміється]

Едді: Є багато людей, які могли не чути про Київ. Але, якщо вони приїдуть сюди, то будуть здивовані, скільки тут хороших барів – за три дні все не подивишся. До того ж у вас постійно відкриваються нові хороші бари. Ми приїжджаємо двічі-тричі на рік – і щоразу з’являється хоча б два-три нові бари.

Даніл: Є на що подивитися.

Едді: Що мені ще подобається в Києві – у вас хороша барна спільнота. Бармени ходять по закладах друзів, всі одне одного знають. Інколи буває ситуація: «Якщо у конкурента хороший бар, то я туди не піду». Мені здається, що в Києві інакше – і це дуже добре.

Даніл: Не в кожній країні так.

Якщо вони приїдуть в Київ, то будуть здивовані, скільки тут хороших барів – за три дні все не подивишся