Якщо вам добре без віскі, буде добре й з ним: прихильники напою про знайомство з віскі, культуру пиття та фудпейрінг

Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Якщо вам добре без віскі, буде добре й з ним: прихильники напою про знайомство з віскі, культуру пиття та фудпейрінг

Від гірських хребтів до островів Шотландії

Любити віскі можна по-різному: чисте й із льодом, на самоті й у компанії друзів, зі стейком чи без нічого. Інколи навіть можна порушувати правила та йти проти традицій – змішувати з колою чи заїдати млинцями домашнього приготування. Всі ми різні, але добре знаємо, як отримати справжнє задоволення від віскі. 

Barout разом із компанією Diageo продовжують заглиблюватися в тему віскі. Цього разу ми розпитали любителів віскі серед наших читачів, чим їх приваблює напій, як вони його вживають і які мають guilty pleasures. 

blank

Євген Комаров

голова юридичного комітету в Українській ресторанній асоціації, юрист ЮК «GLOBAL LAW»

Колекціонує віскі, але іноді може змішувати й із колою

Знайомство з віскі

Уперше я спробував віскі у 2003 році. Здається, це було в клубі «Чайковський». Тоді мені було років 17, я працював організатором вечірок. Моїми першими були Jameson і Hankey Bannister. А з односолодовим познайомився трішки пізніше. Це був Glenfiddich. 

Віскі мені сподобалося відразу, тому було бажання пробувати напої різних брендів. Зараз у моєму барі понад десяток різних віскі.

Смак віскі

У самому напої мені подобається посмак. Якщо це острівне віскі, то торф’яні присмаки, якщо класика, то м’які ноти. До того ж цікаво знаходити «сліди» інших напоїв, які раніше були в бочках, де витримувалося віскі. 

Люблю віскі із Шотландії. Це місце, де воно народилося та звідки почалася його історія. Мені подобається м’який смак шотландського The Singleton, з 12-річних особливо люблю The Singleton of Dufftown. Також надаю перевагу віскі з Ірландії, яка розташована поряд і виробляє смачні напої. 

blank

Люблю віскі із Шотландії. Це місце, де воно народилося та звідки почалася його історія

Культура пиття

Коли знайомишся з новим віскі, найкраще пити його чистим, без нічого. Для мене важливо зрозуміти, яке воно на смак, який посмак, як воно розкриється, коли постоїть певний час. Зазвичай, якщо я вже знаю напій, куштую його з льодом. Лід під час обводнення (додавання води – ред.) в бокалі дає віскі нові відтінки, розкриває напій по-новому. Якщо говорити про коктейлі, то люблю кілька перевірених варіантів на бурбоні. Іноді я можу випити віскі з колою. Деякі поціновувачі вважають це моветоном, але коли дуже хочеться, можу собі дозволити.

Фудпейрінг

Узагалі, я п’ю віскі як самостійний напій, але якщо й супроводжую їжею, то стейком або іншим добре приготованим м’ясом. Віскі прикрашає м’ясо, м’ясо прикрашає віскі.

Атмосфера

Я люблю насолоджуватися віскі в барі, де є бармен, який може розповісти історію напою. Також мені подобається дегустувати певні різновиди віскі під час гри в покер із друзями.

blank

У Даффтауні, Шотландія, кажуть: «Рим був побудований на семи пагорбах, а Даффтаун стоїть на семи перегінних кубах». Односолодовий 12-річний The Singleton of Dufftown, витриманий в американських і європейських дубових бочках, має насичені відтінки коричневого цукру, печених яблук і нотки вершкової карамелі.

Цей віскі підходить як для початківців, так і для досвідчених віскі-гурманів. Його можна вживати в чистому вигляді, з краплею води, з льодом або в коктейлях.

blank

Альона Токарева

копірайтерка та редакторка

Любить пити торф’яне віскі на побаченнях

Знайомство з віскі

Уперше я спробувала віскі з друзями. І це було дивно, цікаво та незвично. Взагалі, я із селища, тому до цього з міцних напоїв була знайома лише з бабусиним самогоном. Вони, до речі, чимось схожі – обидва мають присмак чогось крафтового. Також я пила здебільшого «жіночі» напої (хоч і не люблю це визначення), які вживали вдома мама та бабуся – це вино. А тут було щось трошки інше. 

Віскі – зрозуміле, чесне, бо, крім смаку, ти знаєш, чого очікувати на ранок. Якщо ти п’єш коктейлі, то зранку може бути все що завгодно, а тут ти розумієш, що контролюєш ситуацію. І смакову, і похмільну.

Культура пиття

Починаю я завжди з чистого віскі, щоб познайомитися зі смаком. У різних виробників воно відрізняється, тому люблю знаходити своє. Найбільше я люблю торф’яне віскі. У мене навіть є мрія поїхати в Ірландію, взяти собі пляшку Caol Ila або Laphroaig і йти берегом якогось холодного вечора, повільно попиваючи напій. Для мене це не просто віскі – це димна цікава історія, яку класно смакувати без їжі та льоду.

Інколи я можу змішувати віскі з льодом. Наприклад, коли сидиш із друзями, зосереджуєшся на розмові, хочеться менше приділяти увагу смаку та забарвленню напою. Вечір тоді йде легко, спокійно, ви стаєте дещо сміливішими, розповідаєте відвертіші історії. 

blank

Що мені підказує душа – те і є кращим фудпейрінгом до віскі

Атмосфера

У мене є ще два улюблені сценарії. Перший, коли я сиджу в барі сама та замовляю віскі. Це моя хвилинка, коли я можу зупинитися, відчути смак напою, поринути в атмосферу закладу, де неяскраве світло та грає джаз або блюз. Інколи до мене підходить бармен, ми розмовляємо, і він пропонує спробувати нові сорти, які вони завезли до бару. В цей момент я відчуваю себе персонажем якогось фільму або книжки Хантера Томпсона, де я занурююся в атмосферу міста: сиджу в барі, палю сигарету, п’ю віскі. Така собі lady in red. 

Другий – коли я йду на побачення. Почнімо з того, що я невисокого зросту, білявка. І коли мене запрошують у заклад, очікують, що я буду замовляти якийсь коктейль із рожевою присипкою та крихтами перлів. А я замовляю торф’яне віскі, і хлопці дуже дивуються: «Я тут збирався собі замовити коктейль, а ти будеш пити віскі?» Інколи мені здається, що вони відчувають, наче я такий собі «батя». Але я люблю це відчуття, ти ніби відразу заявляєш про себе, показуєш, хто «господар» у цій розмові.

Фудпейрінг

Найбільше я люблю поєднувати віскі з оливками, які подають у «БарменДиктаті». Вони особливі – величезні, розсільні й ідеально смакують до будь-якого віскі. Також гарні «компаньйони» – хамон і прошуто. Вони не мають яскравого смаку, але досить міцні, щоб закусувати. Люблю пити віскі з м’ясом без спецій і яскраво вираженого акценту. Не буду кривити душею та скажу, що я можу й млинцями закушувати. Я не гурман, який обирає те, що прописано правилами. Що мені підказує душа – те і є кращим фудпейрінгом до віскі. 

Не можна пити віскі в стані алкогольного сп’яніння

Guilty pleasures

Не люблю робити «стопи» для себе. Якось я зайшла до бару та попросила до віскі колу. Мені дали окремо пляшечку коли, стаканчик віскі та сказали: «Роби це сама. В нас рука не підіймається». Так, це не за класикою, до того ж часто, крім цукру та бульбашок ти нічого не відчуваєш. Який там смак віскі! Не дуже добре пити й тепле віскі, але буває так, що ти приніс пляшку, а вона ще не встигла охолонути, але ти такий: «Та грець із ним! Давайте вже пити». 

Єдине правило: не можна пити віскі в стані алкогольного сп’яніння.

blank

Найстаріша дистилерія на острові Скай – Talisker – є невіддільною частиною його життя з 1830 року. Вона стоїть біля моря, на березі озера Лох-Харпорт, і тут у дубових бочках витримується та насичується віскі. 

У всіх односолодових віскі Talisker схожий характер – у ньому виділяються морські ноти, перцевість і дим. У напої відчуваються вторинні аромати фруктів, прянощів і зеленого моху, які поєднуються з морськими нотками. 

Рекомендуємо розпочати знайомство з цим віскі з Talisker 10-річної витримки.

blank

Влад Фісун

бренд-консультант, засновник DJBuro

Любить віскі, його різність і самодостатність

Знайомство з віскі

Уперше я спробував віскі у 1999 році, в Москві, в славнозвісному клубі «Метелица». Я працював у музичній компанії, ми знімали жахливе новорічне шоу за участі дружини якогось кримінального персонажа з Литви. Пам’ятаю, в залі ще раптово з’явився Гаріссон Форд, інкогніто, звісно. Ми з другом, певно, були шоковані. У VIP-частині був сервірований бенкет для подруг співачки, там ми й пригубили пляшечку доволі непоганого скотчу. Тож моя історія з віскі почалася доволі яскраво. 

Що мені подобається у віскі, так це те, що воно буває досить різне. Це напій, із яким ніколи не треба поспішати. Він самодостатній. З ним приємно побути на самоті. Я вважаю, якщо вам добре без віскі, буде добре й із ним. 

blank

Культура пиття та фудпейрінг

Люблю всі віскі з Айли, крім занадто димних, бо це вже аптечне зілля. І п’ю чисте. Можу випити коктейль, якщо його робить людина, яка на цьому розуміється. Для фудпейрінгу, на мою думку, найкраще підходить курага. Але не дуже солодка, гірська, суха.

blank

Це напій, із яким ніколи не треба поспішати. Він самодостатній

Guilty pleasures

Моє guilty pleasure, пов’язане з цим напоєм, – мати про всяк випадок флягу з віскі в диджейській торбі для платівок. Іноді бармени бувають дуже зайняті гостями та не встигають донести до сцени обіцяне віскі. А я не можу відірватися від диджеїнгу. Тоді я демонстративно дістаю блискучу флягу, і цей відблиск, сподіваюся, помічають відповідальні особи. 

blank

Айла – знаковий острів для шотландського віскі. На невеликій площі мешкає всього 3228 осіб, але працює 9 віскікурень. Стиль віскі з острова Айла – це насичений смак, що має впізнаваний профіль завдяки тонам солі, йоду та торфу, маслянисто-солодкий у своїй текстурі. На цей стиль вплинули особливості місцевого торфу, торф’яні відкладення Айли, насичені фенолами з морської флори, які мають високий уміст йоду та солі. 

Одним із найвідоміших віскі, що виготовляється на острові понад 200 років, є Lagavulin. Його навіть називають «королем Айли». Витримане в дубових бочках щонайменше 16 років, це односолодове віскі має концентрований, йодистий аромат із насиченими тонами торф’яного диму, а його смак багатий на фруктові ноти. Місцеві виробники використовують торф’яний дим у ході обробки ячмінного зерна.

Lagavulin 16 Year Old – гарний подарунок для любителів торф’яного та потужного віскі.

blank

Марія Бублик

викладачка англійської мови

Любить віскі та знає все про етимологію цього слова

Знайомство з віскі

У мене вдома були знайомі з культурою пиття віскі. Я дивилася на батьків і думала: «М-м-м, стану доросла, буду теж так красиво пити віскі». А перше особисте знайомство відбулося на батьківщині цього напою. В межах подорожі Великою Британією та Шотландією ми потрапили у віскікурню The Glenlivet і спробували віскі. Вважаю, так познайомитися з віскі було набагато краще, ніж пити з однокласниками щось невідоме та дешеве.  

Пам’ятаю, що це місце пахло жахливо – торф, пропалений мох, алкоголь. Та й смак мені не дуже сподобався, тому на деякий час я не поверталася до цього напою.

Етимологія слова whisky – прекрасна. Воно походить від слова usquebaugh (з уже мертвої гельської мови). Алхіміки, коли почали проганяти перші прототипи віскі, називали його aqua vitae, тобто «вода життя». В маленьких містах Шотландії й Ірландії кажуть: «Випиймо 50 грамів живильної води?».

Смак напою

Зараз мені подобається контраст. Можливо, я до нього просто доросла. Перший вдих яскраво відбивається у свідомості – це насичений торф’яний запах, потім, коли ти п’єш, зовсім інші відчуття, м’які. І ось цей контраст між різким першим враженням і приємним теплим посмаком мені й подобається. Я люблю віскі з Хайленду, там, де торф’яники – це додає напою нішевого аромату та смаку.

blank

Алхіміки, коли почали проганяти перші прототипи віскі, називали його aqua vitae, тобто «вода життя»

Культура пиття

На тій віскікурні я вперше побачила, як правильно пити віскі. Вони додають у напій кілька крапель води – і впевнено наполягають, що це єдиний можливий варіант, із чим можна змішувати. А коли це витримане старе димне віскі, без цього мені навіть складно пити. 

Я або додаю трішки води, або охолоджую rocks, щоби не розбавляти льодом. Це якщо я п’ю чисте. Але в мене є знайомий, який привчив мене до коктейльної культури. Це було вчасно – якраз почався локдаун. Я почала вдома змішувати Whiskey Sour і, маю сказати, що мені дуже та дуже подобається.

blank

Атмосфера

Мені подобається пити віскі вдома, коли на вулиці сутеніє. У мене є багато важких ароматичних свічок, наприклад, із запахом тютюну та моху, які створюють теплу атмосферу. Вдома приємно пити й чисте віскі, і коктейлі. До речі, домашні коктейлі виходять найчеснішими.

Якщо говорити про заклади, то я знаю, що в Києві є кілька цікавих місць, як-от Whisky Corner, але я все ж таки люблю пити вдома. Якщо зустрічаюся з друзями, йде розмова, то хочеться більше вина. A з віскі хочеться сісти у своє крісло, загорнутися в плед, увімкнути Pink Floyd, розслабитися та нікуди не йти. Це, напевно, асоціація з дитинством, коли батьки пили віскі вдома. 

Віскі – неспішний напій, під нього гарно думати, ти не швидко п’янієш, тому можна довго пити та довго думати. Тому люблю його пити одна найбільше. 

Фудпейрінг

Я трохи дослідила питання, навіть запитала в тата, і єдине, що мені зайшло – це поєднання м’якого віскі та копченого м’яса або риби. Також можу з’їсти кілька шматочків сиру, але він має бути теж такий нішевий, важкий, із насиченим запахом, щоби був до пари скотчу. Не розумію, коли люди їдять бургер, запивають його віскі та продовжують далі їсти бургер.

Guilty pleasures

Можливо, це придбання більш дешевого та менш нішевого віскі для коктейлів. І хоч я розумію, що це нормально, але коли купую, відчуваю себе трохи guilty. Таке саме відчуття в мене було, коли я купила найдорожчу пляшку віскі у своєму житті.

Шотландське нагір’я є найбільшим за площею регіоном виробництва шотландського солодового віскі. Територія вирізняється складним рельєфом та охоплює масиви Грампіанських гір, тектонічний розлом Грейт-Глен, велику кількість озер, річок і потічків, що також слугують основою для виробництва. Саме тому спеціалісти радять розділяти Хайленд на північ і південь, схід, захід і навіть центральну область.

Для віскі Північного нагір’я характерні ноти меду та трав із нюансами морського бризу, солі та подекуди воску. Прикладом такого віскі є Clynelish.

blank

На півдні виробляють більш солодкі сорти віскі. Серед віскікурень центральної частини шотландської височини слід відзначити Dalwhinnie Distillery, де виготовляють віскі з фруктово-медовим характером і горіховими нотками.

blank

Але найбільш яскраво тони фруктів проявляються в східній частині Шотландської височини. В місцевих віскі відчуваються сухофрукти, горіхи та прянощі. На заході Шотландської височини варто звернути увагу на містечко Обан, яке може похизуватися «останньою міською дистилерією», Oban Distillery виготовляє віскі з пряно-солодким ароматом, із нотами фруктів і трав, відтінками солі та торфу.

Віскі – це цілий усесвіт

І єдиний спосіб його зрозуміти – це вирушити в подорож. Дегустуйте різні види, шукайте свої улюблені регіони, відтінки та бленди. Крок за кроком ви почнете відчувати, у якій бочці витримали віскі, зрозумієте, чому шотландці обкурюють напій торфом і в чому краса односолодових.

blank

Почати цю подорож можна разом із віскі від Diageo

Diageo має велику колекцію брендів, від масмаркету до локальних: The Singleton, Talisker, Cardhu, Lagavulin, Caol Ila, Glenkinchie, Oban, Cragganmore, Dalwhinnie, Clynelish та інші. Компанія має 70% запасів шотландського віскі, частина його використовується у блендах, як-от Johnnie Walker і J&B. Загалом їй належать 17% світових запасів віскі. 

Щороку Diageo виробляє понад 240 мільйонів одиниць продукту на більш ніж 150 виробничих майданчиків у 30 країнах. 

Матеріал підготовлено за підтримки