Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Історія коктейлю. Що таке Gibson

Продовжуємо серію розповідей про історію класичних коктейлів з коктейлю Gibson. Раніше Barout розповідав про історію коктейлів Old FashionedNegroniDaiquiriManhattanPisco SourClover ClubSazerac і Cosmopolitan.

Новенький сяючий Boeing 727 летить над хмарами. В салоні пасажири ведуть захоплені бесіди, попиваючи алкоголь в хмарах цигаркового диму. Дія відбувається в 1960-х в США, коли на борту літаків ще можна було палити. Матір з донькою пізнього шкільного віку обідають. У жінки в руці келих V -подібної форми з прозорою рідиною і чимось білим на дні. Вона пропонує спробувати напій донці. «Смачно. Це Martini?», – запитує Бет. «Gibson, – відповідає Альма .– «Я вважаю, що цибуля більш вишукана, ніж оливка». Це епізод з третьої серії серіалу про талановиту дівчину-шахістку «Гамбіт королеви», який за чотири тижні показу на Netflix переглянули понад 62 мільйони користувачів, таким чином мінісеріал став одним з найпопулярніших у сервісі. Протягом фільму головна героїня та її прийомна мати неодноразово п’ють коктейль під назвою Gibson. Це призвело до відновлення громадського інтересу не тільки до шахів, а і до напою. Про його історію ми й поговоримо.

Аби зрозуміти, що таке Gibson, спершу потрібно пояснити що таке Dry Martini або ж просто Martini. На пострадянському просторі, де коктейлі з’явилися лише кілька десятиліть тому, слово «Martini» асоціюється передусім із популярним брендом вермуту. У США ж, де зародилася й розцвіла культура приготування та вживання змішаних напоїв, «Martini» насамперед є коктейлем. І не просто коктейлем, а цілим концептом і величезним культурним пластом.

Напій набув популярності в США після скасування «Сухого закону» зі справжнім бумом, що припав на 1960-70-ті роки. Цей напій складається з джину (рідше з горілки), вермуту (зазвичай сухого) і кількох крапель апельсинового біттера. Немає канонічного, загальноприйнятого рецепту коктейлю Martini. Джин і вермут можуть бути як в рівній пропорції, так і в співвідношенні 15 до 1 чи навіть більше. У кожного американця була своя пропорція інгредієнтів й улюблені торгові марки. Приготування Martini – це завжди вистава для цінителів, що фокусується на ритуалі приготування, де всі деталі важливі і в кожного може бути власна позиція. Шанувальники Martini – це завжди шанувальники процесу приготування, на відміну від експертів вина чи віскі, які є знавцями того, що вже є в пляшці і не можуть це змінити. Не дарма кажуть, що половина задоволення від Dry Martini – це суперечка навколо того, як його правильно готувати.

Коктейль Dry Martini був справжнім символом американського способу життя й частиною знаменитої «американської мрії». Як писав в 1997 році в журналі «American Heritage» знавець історії літератури і культури США Макс Рудін: «Поєднавши енергійність та суворість, силу та витонченість, ввічливість та вишуканість, все в сексуальній, елегантно простій, впорядкованій формі, Martini є втіленням американського модернізму в вигляді напою. Це сучасна Америка як коктейль».

Коли мова заходить про те, чим прикрашати Martini, вибір зазвичай стоїть між оливкою та цедрою лимона. Однак спектр можливих гарнірів набагато ширший, починаючи від анчоусів і закінчуючи блакитним сиром. Деякі з цих варіантів навіть отримали власні назви. Так, наприклад, коктейль Martini, що прикрашається чорною оливкою, називають Buckeye, а напій з маринованою цибулею в масовій культурі утвердився під назвою Gibson.

Є кілька історій щодо того, хто винайшов коктейль Gibson. Одна з найвідоміших говорить про те, що напій назвали на честь Чарльза Дейни Ґібсона – власника журналу Life та відомого ілюстратора, що прославився як творець образу «Дівчат Ґібсона», втілення ідеалу американської краси межі XIX і XX століття.

blank
blank
A Gibson Girl. Чарльз Дейна Ґібсон, 1891 рік

За легендою, Ґібсон разом з друзями любив проводити вечори за коктейлями в Player’s Club у Нью-Йорку між 1891 і 1903 роками. Та після цих зустрічей він хотів з ясним розумом повернутися додому, щоб продовжувати роботу над ілюстраціями. Тому він уклав угоду з барменом, якого звали Чарлі Коннолі. Його Martini був безалкогольним і не містив нічого крім води. Чарлі позначав його цибулиною замість оливки, щоб відрізнити від інших коктейлів. З часом відвідувачів зацікавила ця незвична прикраса і вони почали замовляти свої вже алкогольні Martini з цибулею, назвавши коктейль на честь Ґібсона. Жартують, що дві цибулинки, якими прийнято прикрашати коктейль, є посилання на пишні форми «Дівчат Ґібсона». Зображення поєднало в собі попередні еталони жіночої краси з образом відкритих та багатовимірних жінок, рівних за статусом чоловікам. Це був образ, багато в чому схожий на головну героїню «Гамбіту королеви». «Дівчата Ґібсона» були з вищого середнього класу, завжди вишукано одягнені. На додаток до зовнішньої краси вони впевнені, горді, незалежні й прагнуть власної самореалізації. У певних ілюстраціях ці дівчата є не просто рівними, а навіть домінують над чоловіками. Наприклад, вони могли вивчати маленького чоловіка під лупою.

blank
The Weaker Sex., Чарльз Дейна Ґібсон, 1903 рік
blank

Чарльз Ґібсон часто зображав, як чоловіки закохуються в красу дівчини і виконують всі її абсурдні забаганки. Однак леді однаково залишається самотньою і незалежною, а кавалери потрібні лише для того, щоб розвіяти її нудьгу. Цей образ перегукувався з феміністичними рухами й прагненням жінок до рівності, включно з вживанням тих самих алкогольних напоїв.

blank
The Crush. Чарльз Дейна Ґібсон, 1901 рік

Є ще багато інших версій авторства Gibson, які мають різних героїв: бізнесмена, американського дипломата, що працював в Європі під час «Сухого закону», інвестиційного банкіра абощо. Однак суть зводиться до того, що герой пив воду, позначену цибулиною, щоб зберігати тверезість розуму, водночас його клієнти чи партнери пили традиційний алкогольний Martini, не здогадуючись про обман. 

З точки зору міксології із коктейлем Gibson не все так просто. Перший відомий рецепт напою з такою назвою можна знайти в книзі 1908 рокі Білла Бутбі The World’s Drinks And How To Mix Them. Але цей рецепт не має згадок про цибулю. Тут Gibson є сумішшю джину й сухого вермуту, яку можна, але не обов’язково, прикрасити оливкою. Єдина відмінність від коктейлю Martini, який теж є в цій книзі, це уточнення, що Gibson готується без біттера.

blank
The World's Drinks And How To Mix Them 1908 рік

Однак приблизно в цей же час зустрічаються рецепти інших напоїв, які пропонують прикрашати цибулиною. Як-от Hanford Cocktail в газеті Tacoma Times за 15 липня 1912 році, про який пишуть, що це просто Dry Martini з цибулиною.

blank

До «Сухого закону» не зустрічається рецептів, які пропонують прикрашати коктейль з назвою Gibson цибулиною, але всі вони уникають біттерів. 

Ще є теорія, яку підтримує японський бармен Казуо Уєда в книзі Japanese Cocktail Techniques. За нею, Gibson був варіантом Martini з дуже сухою пропорцією, який позначали цибулиною на відміну від традиційного рецепту, де є дві частини джину й одна вермуту. Коли ж із часом всі Martini стали набагато сухішими, єдиною відмінністю залишилася цибулина. Але ця версія не знаходить підтвердження в тогочасних писемних джерелах.

Коктейль Gibson за свою історію часто зустрічався на кіноекранах у популярних фільмах. Його пили, приміром, у «На північ через північний захід» (1959 р.) Альфреда Гічкока і «Все про Єву» (1950 р.). Цей коктейль неодноразово замовляв Роджер Стерлінг з серіалу про рекламне агентство на Медісон-авеню «Божевільні». Gibson ніколи не був зіркою коктейльної сцени, але завжди вважався елементом хорошого стилю, напоєм для знавців, для тих, кому важливі деталі і хто знає, що і для чого він п’є. І поява в серіалі «Гамбіт королеви» ще раз нагадала про напій, який чудово доповнив стильну атмосферу американських шістдесятих.

blank
Tacoma Times