Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Київ втратив Lost & Found. За що ми любили бар

Заклад Lost & Found не відновить роботу після закінчення карантину. «Це сумна новина, але правильне рішення. Я не можу займатися ним повноцінно, а Lost & Found заслуговує на повноцінність», – розповів у коментарі Barout співвласник бару Адам Хауелл. Заклад на вулиці Володимирській став першим великим закриття у барній сфері Києва під час карантину. Barout запитує, чим місце було для засновника і шанувальників. 

Адам Хауелл
засновник і власник Lost & Found

На Барбадосі, як, в принципі, і на всіх Карибах, будинки пофарбовані у яскраві кольори – зелені, рожеві, бірюзові, фіолетові… Якось ми з Ніною гуляли по Бріджтауну і помітили будинок помаранчевого кольору, глибоко насиченого помаранчевого кольору. Я почав розповідати їй про цей колір. У нього багато різних назв, але на морській буровій платформі ми називалого його safety orange. Усі предмети морської безпеки – рятувальні жилети і човни, буйки, шоломи – саме цього кольору. Він не настільки помітний на відстані, як неоновий зелений чи рожевий, зате не линяє на сонці, і це також важливо, особливо влітку у Мексиканській затоці.

Розповідав усе це і в певний момент відбулося прозріння: другий колір «Лоста» – якраз safety orange. Частіше помічають сині стіни, але різні акценти – саме цього відтінку. Клянуся, я не спеціально його обрав. Певно, так вийшло на підсвідомому рівні.

Тема безпеки – із основоположних моментів «Лоста». Для мене його відкриття позначало кінець одного (досить складного) періоду в житті. Він був притулком від світу для багатьох; місцем, де можна бути собою і не соромитися цього. Щоб прийти до нас, не потрібно було одягатися, як на свято (іноді сусіди навіть не первдягали піжами перед тим, як спуститися). Хлопці могли цілуватися зі своїми молодими чоловіками. До самотніх дівчат не приставали. Такий ось safe place для всіх. Навіть пароль від Wi-Fi був safeandsound. Мені тоді теж було потрібне таке безпечне місце.

Зараз так склалося, що цього місця більше не буде. Lost & Found не відчинить двері після карантину разом із іншими барами. […] Закриття «Лоста», певно, позначає закриття чергового етапу життя і початок нового. Для мене і, вірогідно, для інших. Люблю всіх, хто долучився до цього місця. Спасибі, що були з нами. 

Є ще одна цитата, яка мені завжди подобалася: «Корабель у гавані – в безпеці. Але не для цього будують кораблі». Відчалюю у незвідані води. 

Вікторія Лазебна
веб-дизайнерка, бартендерка

Мене познайомив із «Лостом» хлопець. Часто чула про цей бар, але через завантаження не виходило туди потрапити. Але, відвідавши заклад вперше, я закохалася в його атмосферу та людей. Оскільки я сама працювала барменом, для мене дуже важливо, які люди створюють мій вечір. А в «Лостику» – прекрасна команда. 

Зрозуміло, далі поїхало: зустрічі з друзями – «Лостик», день народження – «Лостик», прогулянка нічним Києвом із коктейлем у руці – «Лостик». Найважливіша подія, день мого весілля, також проводили у «Лостику». Ніна з Нікітою допомогли з організацією, бар зачинили під захід. Гості залишилися дуже задоволеними, оскільки кожен коктейль був 100-відсотковим потраплянням у смак кожного. Словом, я мегавдячна команді «Лостика» за найбільш теплі, яскраві та душевні моменти. Моє сердечко назавжди з ними!

Крістофер Міллер
журналіст

Я спустошений через те, що ми втратили Lost & Found. Моє серце розбите, оскільки я знаю, скільки часу та роботи у бар вклали Адам, Ніна та їхня талановита команда.

Я жив поряд із Lost & Found протягом тривалих років. Це був мій улюблений бар у Києві і навіть більше. Як для іноземця, який живе в Києві, «Лост» став для мене таким собі домом-не-вдома. Тут я святкував кілька Днів подяки і Марді Гра із командою і постійними гостями, коли не міг бути вдома у США. Я завжди знав, що можу розслабитися тут після довгого робочого дня. Я знав усіх бартендерів на ім’я, а вони знали мене; і вони знали напевно, що я любив пити.

Я сумуватиму за цими моментами – коли я сиджу за барною стійкою, а Нікіта готує мені новий коктейль, який він відточував протягом цілого тижня. Я сумуватиму за своєрідною музикою Свята, який, як на мене, готує найкращий Vieux Carre. Сумуватиму за теплим привітанням від Адама та Ніни, коли вони зустрічали мене в барі.

Без «Лосту» Київ став трохи гіршим. Але я сподіваюся, що круті люди, які зробили його таким класним місцем, скоро дадуть нам щось інше. 

Дарія Ставерська
PR-менеджерка

Ми вперше зайшли в Lost & Found і познайомилися з власниками невдовзі після відкриття бару. Дуже швидко в мене виникло відчуття, що ми давно знайомі. Можна сказати, що через наявність спільних знайомих або тому, що виявилися майже сусідами. Але насправді я думаю, що справа не в якихось таких обставинах, а в особливому ставленні Ніни та Адама до кожного гостя, і в тому, яку унікальну атмосферу та спільноту вони створили навколо себе.

Уже більше двох років я не живу в Україні, але «Лост» лишається для мене одним із символів дому і того затишного життя, що я мала до переїздів (яких за цей час було вже два). Щоразу повертаючись до Києва я заходжу в цей бар і опиняюся в колі друзів та добрих знайомих. Минулого літа в мене навіть стався кумедний діалог з іншою постійною відвідувачкою «Лоста». Я сказала, що живу за кордоном, а вона запитала, як у такому разі виходить, що ми постійно зустрічаємося в цьому барі.

Мені страшенно не вистачатиме Lost & Found, але як ніхто інший я розумію, що значить лишати старе позаду і рухатись вперед. Я сподіваюся, що в мої наступні поїздки додому я ще не раз побачу Ніну, Адама, таінших членів команди «Лосту» – можливо, вже у новій якості і нових проектах та закладах.

Ростислав Лісовий
бар-менеджер Closer і Savage Food

Майже п’ять років тому я був одним зі студентів Parovoz Mixology Course. Адам був викладачем на курсі та одним із частих гостей тоді ще не такого культового Closer. Тож у мене була гостьова зміна за баром в «Лості»! З того часу я товаришую з Адамом, а щороку – крім, певно, минулого – я з усім своїм барним колективом Closer відвідував «Лост» на день Negroni.

Цей бар для мене – взірець районного барчика в усій красі. Місце без претензій, зі своїм тихим стилем. Я туди заглядав виключно у спокійні, будні дні. Як меломана і шанувальника гарної музики мене завжди тішив музичний супровід, підібраний Адамом.

Торік для свого колективу я організовував заняття з підвищення рівня англійської мови. Одним із завданнь на уроці було створити гід прихованими місцями Києва. Так от, серед інших цікавих місць для туристів, що хочуть пізнати Київ таким, яким його знають кияни, я вказав «Лост». Як місце, обов’язкове для відвідування – за його затишок і можливість неординарного коктейльного досвіду!

Женя Люлько
фотографка

Я вважала, що цей бар робить найсмачніші коктейлі в Києві. Не дуже зручне розташування, не зовсім в центрі, тому бувала там не так часто. Але за найкрутішим Old Fashioned у місті ходила туди.

Ярослав Коган
колишній власник бару Black Tot Bar

Я не люблю бари, абсолютно – незважаючи на те, що кілька років мав cвій. Це не мій формат. Я не можу сказати, що «Лост» був якимось особливим місцем для мене, ні. Але те, з якою любов‘ю він був зроблений, каже, що це щось дійсно справжнє.

Пам‘ятаю, як допомагали його відновлювати після пожежі. Так хотілося, щоб він знову відкрився. Бари Адама та Ніни – це найтрушніші заклади в місті. Завжди так вважав й досі не змінив ставлення. Я з величезною повагою ставлюся до цієї родини – вони унікальні. У них все буде круто, бо вони вкладають у свій бізнес щось більше за душу, а ще в них дуже крута команда.

Обкладинка та фото: Lost & Found