Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Київські заклади можуть/не можуть працювати після 22:00. Що відбувається?

Київським закладам дозволили відновити роботу без часових обмежень до 22:00, заявив на брифінгу 6 липня голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко. Таким чином повинні були скасувати заборону, що діяла з 1 липня. Утім, рішення про подібні обмеження ухвалює не голова КМДА, а штаб із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Офіційний документ (протокол чи розпорядження голови штабу) про це рішення міська влада не публікувала протягом двох діб. На сайті Офіційного порталу Києва протокол оприлюднили 8 липня, а 9 липня його оновили та уточнили, прибравши заклади громадського харчування з переліку об’єктів, які не можуть працювати після 22:00.

За цей час низка київських закладів, включно з барами, скаржилася на неправомірні обмеження часу роботи з боку оперативних груп, що контролюють виконання карантинних заходів у місті. Щонайменше сім закладів, які здійснюють господарську діяльність як бари, звернулися до юридичної компанії «Міллер» з подібними скаргами, повідомив Barout співзасновник і партнер компанії Масі Найєм. «Протягом останніх місяців з питаннями порядку роботи під час карантину та законності складення протоколів про нібито порушення правил карантину до юридичної компанії “Міллер” неодноразово зверталися клієнти», – додає партнерка ЮК Каріна Панченко. 

 Оновлення (11 липня): Уряд заборонив ресторанам і барам працювати після 23:00.

5 червня

Бари і ресторани можуть почати приймати гостей у приміщеннях із 5 червня, ухвалили рішення на засіданні Кабінету Міністрів України. Таким чином бари змогли частково відновити роботу вперше з 16 березня, коли оголосили загальнонаціональний карантин. Зробити це змогли всі українські області, крім Києва та кількох регіонів – відповідно до епідемічних показників.

Раніше Кабмін дозволив відкриття літніх майданчиків з 11 травня

23 червня

Міська влада Києва дозволила відновити роботу барам і ресторанам усередині приміщень – після понад трьох місяців карантину. Певна річ, із виконанням усіх рекомендацій міністерства щодо організації робочого процесу та взаємодії з гостями.

Це стало можливим після того, як у червні МОЗ змінили систему критеріїв адаптивного карантину та передали повноваження знімати обмеження регіональним комісіям, а уряд прибрав заклади громадського харчування зі списку об’єктів, яким заборонено працювати в приміщеннях під час карантину.

1 липня

КМДА заборонила закладам працювати після 22:00, мотивуючи це підвищенням рівня захворюваності в Києві. Мер Києва Віталій Кличко додав, що обмеження є «вимушеними і спрямованими на стримування розповсюдження хвороби».

6 липня

Голова КМДА Віталій Кличко заявив на брифінгу, що бари і ресторани можуть відновити роботу після 22:00. Утім, відповідний офіційний документ не опублікували – протокол засідання штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що ухвалює це рішення. Не оприлюднили його і протягом наступних двох діб.

8 липня

12:00: «Як відомо, ресторанам та іншим закладам громадського харчування дозволили працювати після 22:00», – заявив Кличко на брифінгу 8 липня. Уточнив, що мобільні групи перевіряють нічні клуби та дискотеки, яким дозвіл на роботу не надавали. 

Орієнтовно 13:00: Опублікували протокол засідання штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій від 6 липня вже після брифінгу Кличка. У протоколі №49 керівника робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації не йдеться про заклади громадського харчування, які у протоколі №47 були включені у список об’єктів, роботу яких обмежили до 22:00.

У пункті третьому протоколу мова йде про обмеження роботи «закладів розважальної діяльності (крім театрів і кінотеатрів, а також «масових заходів культурного, спортивного і рекламного характеру», але не вказано ресторани, бари чи кав’ярні.

Орієнтовно 14:30: Кабінет міністрів України дозволив розважальним закладам на зразок нічних клубів працювати до 23:00, а не до 22:00, як раніше. За пропозицією міністерства економіки, на засіданні уряду з постанови виключили «обмеження для суб’єктів громадського харчування, які працюють за адресною доставкою і на самовивіз». Відповідно, постало запитання, чи не збирається уряд повернути обмеження на роботу закладів громадського харчування.

9 липня

На офіційному порталі Києва опублікували нову версію протоколу засідання штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій від 6 липня. 

У документі уточнили формулювання: у пункті 3.1 протоколу визначення «Обмежити час роботи закладів розважальної діяльності (крім театрів, кінотеатрів) до 22:00» замінили на «Обмежити час роботи закладів розважальної діяльності (крім театрів, кінотеатрів та закладів громадського [харчування]) до 22:00».

11 липня

Уряд заборонив ресторанам і барам працювати після 23:00.

«Так, вчора ввечері пізно [10 липня] з’явилася публікація, і вже були «рейди» по закладах. Так, згідно з цією постановою всі заклади можуть працювати тільки до 23:00», – прокоментувала Barout керівна партнерка юридичної компанії «Міллер» Каріна Панченко.

Тобто протокол №49 скасував попередній протокол?

Каріна Панченко (ЮК «Міллер»)

«І той, і той протоколи вказують про посилення заходів, але жоден не вказує про скасування попередніх заходів. Якщо дивитись на це суто юридично, то протокол №49 не скасовував попередній протокол №47. У протоколі №49 просто лишили пункти посилення протиепідемічних заходів, а про якесь скасування не йде мова», – каже Панченко.

Гаразд, але чи означає новий протокол, що київські заклади можуть працювати після 22:00?

«Виходить, що так, працювати закладам можна без обмежень», – коментує Barout керівна партнерка юридичної компанії «Міллер» Панченко.

«У протоколі №49 є нові обмеження. Але у них вже не згадується про заклади громадського харчування, йдеться лише про розважальні заходи», – додає Панченко. 

До публікації оновленої версії протоколу юристка коментувала: «Якщо працівники державних органів кажуть, що офіційні заяви мера Києва – не документ, адже розпорядження чи протоколи засідань штабу ще не опубліковані, то як діяти закладам? Відповідь однозначна – працювати, бо це їхнє право. Відсутність публікації рішення є технічною проблемою місцевої влади і не може стати підставою для складення адміністративних протоколів».

Хто уповноважений здійснювати перевірки?

Міська влада Києва створила мобільні групи з перевірки закладів громадського харчування та розважальних закладів усередині червня. Для цього створили спеціальні групи, до яких увійшли представники районних держадміністрацій, Держпродспоживслужби, Департаменту благоустрою, Національної поліції та муніципальної охорони. «[Групи] щоденно перевіряють дотримання протиепідемічних вимог у діяльності закладів торгівлі, громадського харчування, побутових послуг тощо. У разі недотримання працівниками чи відвідувачами вимог карантину складається протокол про адміністративне порушення за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Санкція статті передбачає штраф для громадян від 17 до 51 тисячі гривень, а на заклад чекає штраф від 34 до 340 тисяч. Крім того, у разі фіксування значних порушень заклад може бути закритим, а відновити діяльність – тільки після усунення порушень», – уточнювали в КМДА. 

22 червня необхідність проведення «масових перевірок» закладів громадського харчування на предмет виконання умов карантину мотивували на рівні Кабінету міністрів України, відповідну заяву зробив міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Хто саме проводить перевірки і які повноваження в цих органів? «Зазвичай це робить поліція, працівники Держпродспоживслужби, муніципальна охорона та муніципальна варта. Однак не кожен з них може складати протокол щодо порушення правил карантину», – коментує Barout керівна партнерка юридичної компанії «Міллер» Каріна Панченко. Юристка пояснює: муніципальна охорона та муніципальна варта не входять до системи правоохоронних органів. «Муніципальна охорона уповноважена місцевою владою Києва перевіряти дотримання протиепідемічних заходів, а також має повноваження складати адмінпротокол про порушення правил карантину. Муніципальна варта забезпечує громадський порядок та безпеку, співпрацюючи із поліцією, та не може складати адмінпротокол щодо порушень правил карантину», – каже Панченко. 

Як відбувається фіксація порушень?

Представники правоохоронних органів та муніципальна охорона проводить перевірки закладів на виконання правил режим роботу під час карантину. За фактами порушень правоохоронці можуть складати протоколи, за якими передбачені штрафи. 

Що робити, якщо служби перевірки порушують ваші права?

  1. Запитати, хто прийшов і з якого приводу. Попросити показати особисте посвідчення громадського формування, членом якого є особа. Запишіть прізвище, ім’я та по батькові, адже члени муніципальної варти/охорони, як і поліцейські, зобов’язані показати документи і ви маєте право переписати дані. Утім, ви не маєте права фотографувати їхні документи.
  2. Попросити пояснити, у чому полягає протиправність ваших дій із посиланням на норми Кодексу України (КУпАП) про адміністративні правопорушення.
  3. Спілкуватися спокійно та ввічливо, уникати конфлікту. У разі виникнення конфлікту – викликати наряд поліції.
  4. Якщо особа наполягає на складенні протоколу, то запитати, хто та яким документом його уповноважив складати протокол та якою нормою передбачено його право складати протокол саме за цим правопорушенням. Якщо це виявляться працівники муніципальної варти, то повідомити їх, що вони не уповноважені складати протокол про порушення правил карантину. Якщо поліція чи муніципальна охорона наполягає на складенні протоколу, необхідно попросити пояснити у чому полягає протиправність ваших дій із посиланням на норми КУпАП.
  5. Якщо поліція все одно наполягає на складенні протоколу, то необхідно повідомити, що скласти протокол без відповідальної особи (директора наприклад) неможливо.
  6. У разі якщо поліція починає складати протокол, повідомте, що ви маєте право на адвоката та чекати його появи. Якщо у вас є адвокат, вкажіть, що він може бути на місці в межах 30 хвилин. У протилежному випадку це буде порушенням вашого права на захист.

Якщо служби перевірки склали протокол, не дочекавшись на адвоката:

  1. Попросити обов’язково написати зауваження/пояснення до протоколу. При цьому вкажіть:
  • хто приїхав (якщо не представились – пишіть про це);
  • поясніть, що ви не порушували правил карантину; поясніть також, що дотримуться всі протиепідемічні заходи у роботі;
  • написати, що не дочекалися адвоката, хоча попередили осіб, які складали протокол, що викликали його та що він буде за 30 хвилин;
  • впишіть всі інші суттєві зауваження чи пояснення, викладаючи своє бачення подій, при цьому вкажіть на можливість підтвердження цих даних свідками (вкажіть щонайменше ПІБ трьох людей, можна з персоналу).

 Вам зобов’язані надати час для написання зауваження/пояснення. Якщо у протоколі не вистачає місця, надати додаткові аркуші паперу, які потрібно пронумерувати та при цьому написати в протоколі, що інша частина зауважень викладена на окремому аркуші. 

 Якщо залишилися порожні рядки, перекреслити їх буквою Z, щоб потім у них не було нічого дописано.

 Якщо в протоколі зазначено, щось нерозбірливим почерком, то попросіть особу, що його заповнювала прочитати його в голос, а самі в цей час запишіть це на диктофон.

 Зверніть увагу, що підписувати протокол ви повинні останні, тобто після підписання його усіма учасниками (працівниками поліції чи муніципальної охорони/понятими/свідками). Наполягайте, що ви маєте підписувати протокол останніми.

 У кінці поліція або муніципальна варта має надати вам копію підписаного протоколу про адміністративне правопорушення. Обов’язково зробіть собі копію примірника протоколу і того, що залишається в поліції.