Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Максим Фесенко знімає київські бари. Ось його найкращі фото

У травні британський журнал Drinks International використав фотографію з бартендеркою київського бару Who & Why Марусею Окучинською для ілюстрації матеріалу про відновлення глобальної індустрії барів від пандемії. Коли ми уточнили в Марусі, чи є автором цього фото Максим Фесенко, вона відповіла: «Так, як і всіх крутих фоток».

Максим Фесенко – київський фотограф-репортажист, який протягом останніх шести років спеціалізується на темі барів. У доробку Фесенка публікації в The New York Times, Forbes і Drinks International, він регулярно співпрацює з київськими барами Hendrick’s Bar і Parovoz.

BAROUT попросив Максима обрати свої улюблені фото з барів і розпитав про їхні історії.


blank

Максим Фесенко

фотограф

Узагалі я репортажний фотограф, у мене за плечима великий репортажний бекграунд. У 2014 році я поїхав до Німеччини на рік, до Києва повернувся у 2015-му. Тоді ж через спільних знайомих познайомився з Олею Ткач і Богданом Ткачем – це команда, яка робила барне шоу Barland. Власне, якби не вони, я був би дуже далеким від барної теми.

Якщо чесно, мені спочатку не дуже цікаво було знімати бари, тому що моє основне хобі – це репортажна зйомка екстремальних видів спорту. Я знімаю спорт із дошками: все літо проводжу на воді, а всю зиму – в горах. Але Оля якось запропонувала зняти репортаж із бару, ми прийшли у True Burger Bar. Я тоді ще не знав, що під True Burger працює Hendrick’s Bar, там я познайомився зі [співзасновниками закладу] Анею Катковою й Олександром Мусатовим і вони запропонували знімати в них постійно. І пішло-поїхало: я відзняв, ці фото побачив ще хтось, пішло сарафанне радіо.

Думаю, дуже важливим поштовхом до популяризації мене як барного фотографа був Parovoz Speak Easy. Ми познайомилися завдяки Barland, я почав знімати для них не лише репортажі, а й коктейлі, їжу та «предметку». Думаю, це один із найкращих барів у світі – там було би складно не познайомитися з усією тусовкою.

Також для мене було важливо, що мої фото використовувало барне шоу Barometer. Я не знайомий з організаторами, але я майже завжди бачив свої світлини у їхній рекламній продукції, і мене це тішило. Бо для мене в цій справі головне – щоб фотографії працювали, щоб їх бачили люди. Це головна місія фото, як на мене.


Публікація світлини Марусі Окучинської у Drinks International стала для Фесенка другою за рік в одному із провідних міжнародних видань про індустрію та культуру барів. У травні 2020 року на обкладинці Drinks International уперше з’явилася світлина українського фотографа й української бартендерки – героїнею номера стала бартендерка та співзасновниця бару Wood You Like Марія Урсу. Портрет українки ілюструє номер, присвячений адаптації світових барів до умов карантину.

blank
blank

«Окремої мети потрапити в Drinks International не було, якоїсь магічної історії на цю тему в мене немає», – відповідає Фесенко на запитання про обкладинку журналу. Пригадує, що цю серію з Урсу почали знімати під час першого локдауну в березні 2020-го. «Знімали творчі фото, як ми часто робимо з Машею. Якось я подумав, що через карантин бармени найближчим часом будуть змушені працювати в масках. Попросив Машу надягнути маску, вона підтримала ідею. Ми зробили цілу серію, й одне фото з неї потрапило на обкладинку», – розповідає Фесенко.

blank
Світлини із серії Martini Time Machine
blank

Для нього це далеко не перша зйомка та публікація в міжнародному медіа разом з Урсу. Раніше портрет Урсу від Фесенка для ілюстрації матеріалу використовував сайт американського Forbes. «Зазвичай я бачу свої фото в медіа, вже коли вони виходять і коли мені хтось їх показує. 90% часу я перебуваю у знімальному процесі, не маю часу займатися соцмережами чи такими штуками», – каже Фесенко. Як ще кілька пам’ятних публікацій у медіа називає серію Martini Time Machine, яку команда Parovoz Speak Easy готувала разом із Павлом Янченком і який відзначив колумніст The New York Times і Punch Роберт Саймонсон. Також світлини Фесенка використовували в промо Hennessy та рекламних буклетах авіаліній Ryanair і Wizzair.


Максим Фесенко: Хотів би подякувати кільком людям. Надір Кучкаров – це моя перша модель, на якій я набив руку. Він у процесі передав мені повний багаж знань, занурив у тонкощі всієї цієї справи. А ще це людина, яка може протягом чотирьох годин поспіль кидати лід в одну точку (і я не перебільшую). У нас була фотографія, яка потім розлетілася багатьма лайтбоксами Києва через рекламу Barometer – Caipirinha, що виплескувалася зі склянки, у нього ще мадлер у руках. На цей кадр ми витратили хвилин 20. А на фото, що робили до того, пішло чотири години. [сміється]

blank

Максим Фесенко: Діма Шовкопляс і Діма Коломієць – це хлопці, які просувають українську барну культуру. Я б не зміг зробити багато крутих знімків, якби не вони. До того ж Something Tasty Коломійця зробив дуже багато для популяризації цієї культури в Україні. Також на моїх фото багато рук Миколи Халавки з Parovoz. [сміється]

blank
blank

Максим Фесенко: Степан Маринюк, як на мене, один із найбільш привабливих, не побоюся цього слова, барменів. Стьопа крутий чувак, з ним дійсно приємно працювати. Ця зйомка була творчою, за моєї ініціативи. Здається, це конкурсна робота. Моїм завданням було показати коктейль і розкрити багатий внутрішній світ бармена. Зазвичай так: якщо бармен хороший, то і фото будуть хороші. Якби готував коктейль я, то і фото були б на три з мінусом. [сміється]

blank
blank
blank

Максим Фесенко: Назар Макаров – крутий чувак. Завдяки Назару я дізнався про існування безалкогольного Negroni та про безалкогольні версії коктейлів загалом. Ми вперше працювали разом під час відкриття F.U.L.L. Bar, я зробив їм контент для Instagram. Цей портрет – результат нашої творчої роботи. Ми довго про неї домовлялися, але ніби обоє задоволені результатом. 

blank

Максим Фесенко: Визначальна риса Маші – й те, чому ми провели багато зйомок і, думаю, проведемо ще багато, – вона відкрита до експериментів із фото та повністю довіряє мені як фотографу. «Маша, а давай спробуємо якусь штуку». І Маша завжди довіриться та приділить час. Ми знаємо – якщо результат буде не дуже, ми просто не будемо це показувати.

blank
blank

Ще одне знакове фото з Марією Урсу – коктейль на основі лікеру «Кюрасао». «Для супербарменів це фото може здатися бутафорським: якби у процесі приготування дійсно був такий кадр, це було б кумедно. До того ж Блю Кюрасао серед барменів вважається моветоном – це як капці зі шкарпетками взути. [сміється] Але на фото виглядає круто», – коментує Фесенко.

blank

Ще одне фото в підбірці Фесенка – із серії з меню коктейльного бару 11 Mirrors, присвяченого відомим киянам. Композиція із грифом контрабаса та напоєм – для контрабасиста та діджея Влада Фісуна. 

blank

Однією із фішок барних фотографій Фесенка можна назвати фіксацію рідин у русі. «Можна сказати, що це особливість стилю, так», – відповідає фотограф. Додає: «Фіксація рідин – це насправді рандом. На якийсь знімок може піти година, а на інший – дві хвилини. Або часто буває: загадуєш собі сцену, починаєш її реалізовувати, за 15 секунд вдається зробити класний кадр. Але здається – ну що таке 15 секунд, це не серйозно. Починаєш намагатися зробити краще, витрачаєш на це годину-другу. Але врешті приходиш до того, що перший кадр працює – й можна залишити його. Зараз уже око більш «настрелене», я вже краще розумію, що мені потрібно».

blank
blank
blank
blank

Не може ця розмова обійтися й без запитання про улюблений коктейль. Фесенко каже, що куштував чимало коктейлів, гідних бути на першому місці в його топі, але виділяє напій Tallinn Grass, який Максим Рябець готував для конкурсу Vana Tallinn Ukraine та бару Biancoro. «Це точно номер один», – каже Фесенко. 

blank

Наостанок запитуємо, що бісить Фесенка в барних фото та фотографії загалом. Відповідь виходить неочікуваною: «Мене хвилює популяризація вертикальних фото, – каже Фесенко. – Я розумію, що через споживання людьми контенту через мобільні телефони та популярність соцмереж вертикальний контент стає необхідним, як ніколи. З одного боку, можливо, це моя консервативність чи несучасність, але мені здається, що через це навіть розміщення очей на обличчі, що формувалося еволюційно, може змінитися. Якщо зараз очі в нас по обидва боки від носа, то в майбутньому, через кілька поколінь, очі можуть почати рости в одну лінію з носом. Або одне око на лобі, а інше – на підборідді. Аби було зручніше дивитися в телефон». [сміється] Звичайно, закінчуємо добірку вертикальними фото від Фесенка. 

blank
blank

Фотографії: Максим Фесенко