Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

«Сподіваємося, скоро це закінчиться»: 10 історій барменів на карантині

В Україні триває другий тиждень загальнодержавного карантину обмеження роботи, барів, ресторанів та інших закладів через пандемію коронавірусу.

Раніше Barout розповідав про вплив карантину на київські бари, а тепер наводить історії барменів з Києва, Львова та Дніпра.

Як керівництво повідомило вам про тимчасове припинення роботи закладу? Чи залишили за вами робоче місце?

Даніель Бонал

(«БарменДиктат», Київ)

До останнього сподівалися, що бар продовжуватиме роботу, як паби у далекі часи. Адже паб – це публічне місце, у якому людина бачить собі подібних, розуміє, що все окей, і відчуває себе спокійно. Як би там не було, хай це буде війна чи катаклізм, паби завжди зачинялися останніми. Тому ми й готувалися протриматися максимально довго – відра дезінфектора, безконтактні термометри, кварцові лампи, маски, рукавички тощо. Але вийшло, як у всіх – до офіційного оголошення карантину. Робоче місце залишилося, поки що сидимо у відпустці за власний рахунок, чекаємо на закінчення карантину.

Данило Сізонов

(Wood You Like Bar, Київ)

У той день була моя зміна. Людей практично не було. Ми прослухали звернення президента і зрозуміли, що бар завтра відкривати не потрібно. Зрозуміла це і команда, і власники. Робоче місце, звичайно, залишили. Ми дуже дружний бар, ми всі, як сім’я. Разом переживаємо цю проблему.

Павло Римарев

(Om Nom Nom, Львів)

Нас сповістили у понеділок, уранці отримали повідомлення у робочі чати, де директорка сказала, щоб ми прийшли, провели інвентаризацію та генеральне прибирання й отримали зарплати. Після цього вона сказала, що, на жаль, всі працівники йдуть у відпустку на час карантину за власний рахунок. Загалом діалог був швидким і змістовним, але, до жалю, не втішний для всіх. Робочі місця за всіма працівниками залишили, але ми не заємо, скільки триватиме карантин і які наслідки для закладу будуть врешті.

Микола Халавка

(Parovoz Speak Easy, Київ)

Про те, що всі заклади припинять роботу, стало зрозуміло з новин. Керівництво бару підтвердило урядову інформацію. Оскільки невідомо, на скільки затягнеться карантин, ще рано говорити про якісь наслідки. Думаю, наш бар нікого не залишить в біді. У Parovoz завжди цінували людей.

Олександр Тангелов

(Pink Freud, Київ)

Думаю, спочатку всі дізналися про карантин в інтернеті. Після того, звичайно, написали і в [робочому] чаті. Порадили обмежити спілкування зі сторонніми людьми заради здоров’я. Певна річ, у всіх залишилися робочі місця, всі чекаємо на повернення. Я б навіть сказав, що ми скучаємо – ніхто не звик стільки бути вдома.

Владислав Шелест

(Hendrick’s Bar, Львів)

Щойно стало відомо про офіційне впровадження карантину, в закриту групу бару прийшло повідомлення від керівництва – з інструкціями щодо переведення департаменту бар в стан тимчасового припинення роботи. Робочі місця збереглися за кожним працівником закладу.

Антон Сердюк

(Acacia, Дніпро)

Керівництво повідомило про зміни з сумом, звичайно. Але нас запевнили, що без грошей не залишать. Звичайно, довелося скоротити робочі зміни до мінімуму, але це вже щось. За нами залишили робочі місця, але я прекрасно розумію, що навіть ті кілька тисяч податків, які підприємство платить за кожного працівника, в цей нелегкий час стали тягарем для бару.

Роман Кірстя

(Milano Torino Vermuteria, Київ)

Завдяки соціальним мережам та новинам ми заздалегідь знали про ситуацію в країні стосовно закладів, але наше керівництво завжди з нами на зв’язку. Тому новина про закриття закладу на період карантину не була несподіваною. Ми сподіваємося на швидке закінчення карантину в країні і світі. Тому наші робочі місця залишились за нами.

Ярослава Кизима

(Closer, Київ)

У нас є спільний чат зі старшими департаментами та дирекцією, там ми все це обговорювали і кожен міг висловити свою точку зору та запропонувати якесь вирішення проблеми. Там і було винесено рішення, що ми йдемо на карантин. Тема звільнення не порушувалася, тому думаю, що місце за мною залишилось. Просто чекаємо.

Іван Рак

(Loggerhead, Київ)

Нас повідомили під час екстрених зборів 17 березня. Місце залишили.

Наскільки серйозним ударом з точки зору фінансів для вас стала ця криза? Чи була у вас «подушка безпеки» з накопичень чи інших доходів?

Даніель Бонал

(«БарменДиктат», Київ)

Для багатьох працівників ресторанної сфери це буде серйозний удар по бюджету. Починаючи з того, що більша частина наших людей досі не дбає про фінансову грамотність і слово «бюджет» для них – це щось із потойбічного світу кабінету бухгалтера. Та й рівень зарплат низький, бармени та офіціанти виживають здебільшого через чайові. Я поки сиджу на «подушці», але, якщо карантин затягнеться на кілька місяців, то буде несолодко.

Іван Рак

(Loggerhead, Київ)

Подушки фактично немає. Лютий – не «рибний» місяць для бармена. Усе, що є, це залишки розкоші від січня, а також невеликий відсоток від іншої зайнятості.

Павло Римарев

(Om Nom Nom, Львів)

Перші кілька місяців буде нормально, а тоді подивимося. На жаль, квартплату ніхто не скасовував, комунальні також. Але під час криз завжди створювалося щось нове, тому дохід можна відновити, наприклад, завдяки хобі.

Антон Сердюк

(Acacia, Дніпро)

Для мене це поки що не стало ударом нижче поясу, але мені пощастило, що я маю власне житло та певні заощадження. Однак я скоріше виняток, тому що наші бармени винаймають житло, дехто навіть має маленьких дітей і для них питання фінансів (точніше – їхнього браку) стало дуже гостро. Це реальна проблема.

Микола Халавка

(Parovoz Speak Easy, Київ)

У мене були певні заощадження, тому я зможу прожити кілька місяців – якщо не буду скупляти річні запаси гречки і туалетного паперу. [сміється] Насправді, коли я сиджу вдома, у мене не виходить витрачати багато грошей. Але квартплата і комунальні платежі змушують більш відповідально ставитися до організації фінансів.

Олександр Тангелов

(Pink Freud, Київ)

Поки не зрозуміло, наскільки сильно. Я все-таки сподіваюся, що ми скоро повернемося на роботу. У моєму випадку вся «подушка» пішла на переїзд до Києва у лютому, а також оплату житла до квітня.

Владислав Шелест

(Hendrick’s Bar, Львів)

Думаю, для кожного бармена в світі ця пандемія обернулася серйозним фінансовим викликом, і я не є винятком. На жаль, підготувати впевнену «подушку безпеки» не встиг.

Данило Сізонов

(Wood You Like Bar, Київ)

Це було дуже несподівано! На жаль, хорошої «подушки безпеки» в мене не було. Я ніяк не міг подумати, що щось подібне може відбутися на нашій планеті. Зараз усім нелегко. Але, якщо не впадати в паніку, можна розгледіти багато доброго. Наприклад, як проявляють розуміння власники приміщень, надаючи барам орендні канікули, знижки та відстрочки. Так само чинять і власники квартир. Це гріє серце і дає надію!

Роман Кірстя

(Milano Torino Vermuteria, Київ)

Для всіх карантин став неприємною несподіванкою – з огляду на фінанси. Були певні заощадження, які знадобилися в цей час. Плюс знову ж таки наше керівництво пішло нам на зустріч і компенсувало більшу частину заробітної плати під час простою.

Ярослава Кизима

(Closer, Київ)

«Подушка безпеки» має існувати завжди, це дуже гарна звичка – відкладати гроші. Може, через те, що в нас постійно якась криза або нестабільність в країні, звичка в мене з’явилася ще з тих пір, коли почала заробляти. І якраз зараз вона мене рятує. Та місяць тому я прийняла рішення жити сама. Доросле життя, відповідальність… І хто ж знав, що буде така ситуація.

Чи думали ви про те, щоб змінити професію на час карантину? Певний відсоток закладів перепрофілював офіціантів/бариста/барменів на кур’єрів доставки, чи розглядаєте/розглядали ви такий варіант?

Ярослава Кизима

(Closer, Київ)

Ухвалила рішення залишитись вдома і не наражати себе та оточення на небезпеку.

Іван Рак

(Loggerhead, Київ)

На жаль, так. Але це міра, якої я дуже боюсь.

Антон Сердюк

(Acacia, Дніпро)

Складне запитання, тому що я сильно сподіваюся, що ми зможемо пережити цю кризу заавдяки замовленням на доставку і take away. Але, з іншого боку, треба бути готовим до всього. Думок з цього приводу багато, але нічого конкретного.

Даніель Бонал

(«БарменДиктат», Київ)

Я не думаю змінювати професію. Радше задумався про використання своїх знань і навичок, способів їх монетизації. Криза – чудова «встряска». Вона змушує виходити із зони комфорту, вмикати мізки та починати думати.

Микола Халавка

(Parovoz Speak Easy, Київ)

Ні, про зміну професії не думав. Сподіваюсь, що скоро карантин закінчиться. У моєму випадку варіант стати кур’єром не працює, тому що наш бар зараз не займається доставкою. Але якби була така потреба, то, мабуть, не відмовився б. Це міг бути цікавий досвід!

Владислав Шелест

(Hendrick’s Bar, Львів)

Ще в перший день карантину згадав, що друг під час переїзду спакував та залишив в під’їзді свій старий велосипед. Гадаю, що доставляти їжу є непоганим варіантом для «підтримки штанів» на певний час у разі продовження карантину. А якщо серйозно, то найкращим перепрофілюванням в цей час стане перепрофілювання в приватного підприємця.

Данило Сізонов

(Wood You Like Bar, Київ)

Звичайно, думав. Було кілька варіантів: доставка, будівництво, робота в інтернеті. Але ці види заробітку мало приваблюють. Я налаштований позитивно і сподіваюся, що до кінця літа ми розберемося з цією проблемою. Нині багато часу приділяю саморозвитку та розробці ідей для бару після скасування карантину.

Роман Кірстя

(Milano Torino Vermuteria, Київ)

Були думки, що ж робити за відсутності доходів. Але думок про зміну роботи чи взагалі профілю діяльності не було. Ми чекаємо на свій час і чекаємо на період, коли зможемо тішити та дивувати гостей нашою гостинністю.

Павло Римарев

(Om Nom Nom, Львів)

Я вже півтора роки займаюся керамікою, а зараз вирішив взяти в оренду майстерню і щодня виготовляти посуд. Найближчим часом відкрию сторінку в Instagram, де буду продавати свої вироби.

Ресторанна сфера та барна індустрія зокрема виявилися неготовими до виклику пандемії. Чи є у вас ідеї про те, як у майбутньому індустрія може запобігти подібній кризі?

Даніель Бонал

(«БарменДиктат», Київ)

До кризи неможливо підготуватися, власником якого бізнесу ти б не був. Звісно, слід враховувати всі можливі ризики при відкритті нового проєкту чи розвитку дійсного. Але заздалегідь підстелити сіно не вийде, хіба що «стелити грошима». Мені здається, що наша індустрія поки не здатна уникнути криз, поки не налагодиться ситуація в країні – і я не про кінець карантину.

Павло Римарев

(Om Nom Nom, Львів)

Окрім відсутності доходу, для закладів найбільшим ударом стали орендна плата та комунальні послуги, а також зіпсовані продукти. Але мені здається, що до такого підготуватися неможливо. Ви не можете повернути продукти постачальникам і не можете на 100% бути впевненими у здоров’ї свої працівників. Як ми бачимо, держава йде назустріч малому бізнесу, а от орендодавці, на жаль, ні. Думаю, це перше, що зміниться в майбутньому: орендатори будуть прописувати в умовах договору відстрочку оплати на випадок пандемії чи війни. Також мені здається, що за цей час дивовижним чином покращиться сфера доставки, яка може стати рятівним кругом для індустрії.

Микола Халавка

(Parovoz Speak Easy, Київ)

До виклику пандемії виявився не готовим весь світ. Тому ні наша індустрія, ні будь яка інша не змогли б запобігти кризі. Сфера гостинності передбачає живе спілкування з людьми, а коктейлі і алкоголь це лише своєрідний місток, який розкриває гостя для бармена і навпаки. Коли люди змушені сидіти по домівках, в інтернеті це все не може і не повинно працювати.

Олександр Тангелов

(Pink Freud, Київ)

До цієї епідемії не була готова не лиш сфера гостинності, а взагалі все. Щодо запобігання можу сказати вже заїжджену тему про повноцінну з юридичної точки зору профспілку, яка б представляла інтереси всієї галузі, озвучувала б проблеми владі та мала фонд для подібних випадків. Можливо, це допомогло б пом’якшити удар.

Владислав Шелест

(Hendrick’s Bar, Львів)

Вважаю, що саме ідея запобігання подібним глобальним кризам не є можливою. Єдине, що залишається індустрії, це зберігати спокій та продукувати щось нове та корисне для відвідувачів.

Іван Рак

(Loggerhead, Київ)

Захист власних прав за допомогою профспілок був би ключовим важелем у діалозі з державою у питанні страхувань та податкових канікул.

Антон Сердюк

(Acacia, Дніпро)

Думаю, до цього не можна бути повністю готовим заздалегідь, тому що подібні ситуації є форс-мажором. Налагодити роботу служби доставки та планування фінансів з урахуванням ймовірності якогось катаклізму – ось, мабуть, і все. Одне знаю точно – ця криза покаже, хто дійсно грамотний та ефективний керівник, а кому ще треба вчитися.

Данило Сізонов

(Wood You Like Bar, Київ)

Я багато читав про те, як у Європі уряд та різні асоціації допомагають людям із нашої індустрії – і це прекрасно. Я не сильно розуміюся на фінансах, але мені здається, що кожному бару чи ресторану потрібно мати внутрішній фонд для екстрених ситуацій. Зараз це вирішило б багато проблем працівників, які втратили роботу.

Роман Кірстя

(Milano Torino Vermuteria, Київ)

Дуже приємно знати, що в багатьох країнах представники алкогольних імпортерів підтримують своїх барменів. Приємно також те, що багато виробників виділили кошти на антисептики та інші медичні засоби. Це означає, що ми згуртувались під час біди, до якої взагалі ніхто не був готовий. Дуже імпонує ідея на щодо того, щоб відкрити фонд на підтримку барменів з усього світу. Ми повинні триматись разом і підтримувати одне одного – байдуже, криза чи ні.

Ярослава Кизима

(Closer, Київ)

Я б не сказала, що хоч якась зі сфер була готовою до такого розвитку подій. Як у кризовій ситуації залишитись на плаву? Дуже складне запитання, з огляду на те, що ми продаємо не тільки продукт, а й даруємо емоції. А ці емоції має хтось дарувати і хтось за ними приходити. У період карантину це зробити неможливо. Якщо ж дивитись вперед, то можливий варіант створення певних антикризових фондів. Але тут постає питання їх наповнення, розподілення і, головне, управління ними. Тому в нас якраз є час подумати над цим усім разом!

Як ви проводите час під час вимушеного карантину? Чи можете порадити книгу на барну тему, освітню програму чи подкаст?

Микола Халавка

(Parovoz Speak Easy, Київ)

Та, мабуть, так, як усі: дивлюсь фільми, читаю книжки, проходжу онлайн-курси. Щоб не марнувати час, складаю детальний план справ на день і намагаюсь неухильно його дотримуватись. Інколи навіть виходить. Можу порадити українську платформу онлайн-курсів Prometeus, там є багато інформації на різноманітні теми. Корисно для загального розвитку. Щодо барної книги, то одна з моїх улюблених – Meehan’s Bartender Manual. Це чудовий посібник, який охоплює багато корисної інформації – від проєктування бару і до правильного оформлення меню. Прочитав уже давно, але все одно по кілька разів на тиждень заглядаю в неї. Про те, як організувати бар вдома, там теж є.

Олександр Тангелов

(Pink Freud, Київ)

Я зосередився на курсах англійської мови, вони в мене були й до карантину. Читаю Let’s Get Fizzical – це книга про ігристе вино англійською, але досить простою. Тому виходить два в одному. [сміється]

Владислав Шелест

(Hendrick’s Bar, Львів)

Багато часу присвячую улюбленому хобі, приготуванню їжі. Книжки зараз читаю присвяченні не барній темі, їх і пораджу: Рене Моборн та Кім Чан «Стратегія блакитного океану», Олена Мотова «Мій найкращий друг – шлунок», Кейт Феррацці «Ніколи не їж наодинці» і Джон О’Коннелл «Енциклопедія спеції. Від анісу до шафрану».

Іван Рак

(Loggerhead, Київ)

У мене є підписка на Masterclass.com – коштує, як вагон гречки, але певні скіли все-таки дає. Навчився от робити круасани та джеми. Рекомендую почитати книги Cocktail Codex, The NoMad Cocktail Book, Ingredient: Unveiling the Essential Elements of Food. Ну і, звичайно, спорт!

Антон Сердюк

(Acacia, Дніпро)

Я «підчищаю хвости» [сміється] Наводимо порядок у барі, займаємося оптимізацією процесів тощо. Найголовніше – нормалізую сон. Думаю, кожен працівник нашої сфери відчув покращення у цьому аспекті. [сміється] З’явився час для себе. Раджу перечитати щось з основ на зразок Джеррі Томаса, це завжди актуально. Але краще щось для душі – бо коли, як не зараз?

Ярослава Кизима

(Closer, Київ)

Мабуть, як і всі, намагаюсь максимально зайняти себе чимось цікавим. Читаю книгу, яку вже давно збиралась прочитати, передивляюсь улюблені фільми чи майстер-класи, переслуховую лекції, займаюсь спортом, готую. Дуже круто, що зараз багато компаній відкривають доступ до подкастів, створюють конкурси онлайн, менеджери записують відеоуроки на різні теми. Тому цікавої інформації дуже багато. Книги: Death & Co: Modern Classic Cocktails, «Кради як митець», «45 татуировок менеджера». Пораджу не зупинятись тільки на барній тематиці, часу більш ніж достатньо, щоб прокачати себе, розширити знання в інших сферах, а може, й знайти нове хоббі. Головне – не відлежувати собі обидва боки, а бути продуктивним.

Данило Сізонов

(Wood You Like Bar, Київ)

Щоб відновити сили, я читаю художню літературу. У цьому в кожного свій смак, але я люблю літературу «втраченого покоління». Там часто згадують про бари, жінок та алкоголь. [сміється] Також є багато часу на вивчення іноземних мов, що я і роблю. Ну і, звичайно, не треба забувати про спорт. У момент же приходу вашої музи зафіксуйте її на папері – і найближчим часом зможете втілити ці ідеї в життя.

Павло Римарев

(Om Nom Nom, Львів)

Я гуляю містом, насолоджуюся порожніми вулицями та парками, щодня працюю в майстерні, а ввечері читаю чи дивлюся документальні фільми. А ще слухаю подкасти: «Подкаст дринкхакера», «Ты ж бармен!», Unjiggered і «Простими словами».

Роман Кірстя

(Milano Torino Vermuteria, Київ)

Під час карантину читаю багато книжок та переглядаю фільми, до яких не доходили руки. Також намагаюсь більше читати про аперитивну культуру в світі. Це цікава тема, яка в Україні ще не дуже розповсюджена. Багато SMM-агенцій відкрили безкоштовні лекції на час пандемії. Мені ці дві теми дуже імпонують, оскільки я намагаюсь на власних сторінках в соцмережах та на сторінках порталу Vermouth Storico розповідати про те, що таке аперитиво. Для розвитку в цій темі можу порекомендувати пару книжок: «Вермути та інші аперитиви» й The Book of Vermouth. Хочется ще додати, що бармени – це особливе ком’юніті, в якому ми повинні підтримувати один одного. І треба трішки часу, щоб перечекати кризу. Нам потрібно набратись натхнення, нових знань та повернутися з новими силами та емоціями. Не опускати руки. І після пандемії вийти в свої бари, за свої рідні барні стійки і дивувати гостей, даруючи їм гарні емоції. Адже це наше покликання.

Даніель Бонал

(«БарменДиктат», Київ)

Особливо нічого не змінилося, крім відсутності роботи в барі. Готую їжу, сплю, читаю, вчусь, тренуюся, з дружиною коханою проводжу час. Мільйон книг, подкастів та освітніх програм з’явилися у вільному доступі буквально за пару днів. Можна знайти на будь-який смак. А коктейльний світ Instagram зажив новим життям, IGTV просто розривається від стримів барменів з усього світу.

Обкладинка: Moose