Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

Трансферне вікно: 11 українських барменів, які змінили місце роботи за сезон

Barout відкриває регулярний формат, у якому стежить за українськими барменами та їхніми пересуваннями між закладами. Ми переконані – люди за баром є ключовим рушієм коктейльної культури та її розвитку в Україні. Тому щосезону будемо розповідати вам про те, як змінюють роботу українські бармени. У першій публікації серії підбиваємо підсумки весни та літа, розповідаючи про фахівців, які змінили місця роботи у цей час. Ми не ставили за мету зібрати всі переходи барменів, виділивши показові та помітні в межах індустрії. Вийшов список із одинадцяти барменів: якщо використовувати аналогію з футболу, це такий собі перелік трансферів міжсезоння – ким підсилилися ваші улюблені клуби і де тепер грають ваші улюблені гравці. 

Раніше я працював у: Whisky Corner, «Банка Бар», Tom Sour, To Be, S34

Чого мене навчили S34 і To Be:

S34 – це про людей, цінності та індивідуальний підхід до кожного гостя. Аби навіть одній людині за барною стійкою було комфортно. Це також про багато нових знайомств, які врешті переросли в дружбу.

To Be дав мені багато що, у першу чергу – управлінські та бухгалтерські навички. На посаді бармена ти мало звертаєш увагу на матеріальний складник, собівартості, фонди заробітної платні тощо. Звичайно, також це команда, команда молодих хлопців, які допомагали мені багато в чому. На них завжди можна було покластися, з ними завжди хотілося вчитися, розвиватися та рухатися далі, за що їм велике дякую.

Чому я хочу працювати в 12 Monkeys:

12 Monkeys – потужний, сильний проєкт із великими планами та амбіціями. Часу на роздуми вже не було, буквально за вечір я ухвалив рішення про переїзд. Уже зараз розуміємо, що потрібно розширити нашу лабораторію та заготівельний цех. Плюс до нас уже доїхало все наше обладнання, а це означає, що от-от запустимо нову коктейльну карту. Команда досить велика та молода, тому будемо багато вчитися та створювати.

Раніше я працював у: Yopo Tiki Bar (Домініканська Республіка)

Чого мене навчив Yopo Tiki Bar

Домініканський досвід ще в процесі усвідомлення, ніби крутиш кубік Рубіка. [сміється] Флешбеками згадуються ситуації, складні задачі, факапи. Якщо узагальнити цей досвід, то я б сформулював його як «збільшення свого об’єму». І це у всіх сенсах – об’єму зони відповідальності, організаційних процесів, авантюрності, врешті-решт. Одне з найцінніших дарів – це власна впевненість, тут об’єм також змінився.

Як бути використовувати набутий досвід:

Використовую його в улюбленій справі – в контексті бару, але вже в форматі більш мобільному. У нас із Артемом [Скапенком] була ідея створити сучасний виїзний бар, натхненний красою естетики, смаку коктейля і атмосфери.

Раніше я працював у: Garage Bar та Lost & Found.

Чого мене навчив Lost & Found:

Lost & Found навчив мене бути сильним менеджером, який вміє веcти за собою команду. Правильно розподіляти час і не боятися брати на себе відповідальність. Краще розбиратися в людях по обидва боки барної стійки. А ще – бути амбасадором свого бару, який горить ідеєю та викладається на повну.

Чому я хочу працювати в The Cinematographer’s Party:

Ми зібралися командою друзів, які вже реалізувалися як бар-менеджери та керівники, і розподілили між собою обов‘язки таким чином, щоб кожен виконував функцію, яку вміє виконувати краще. Це стосується не тільки команди барменів, а й тих, хто перебуває на «бекстейджі».

Раніше я працював у: Chopper Bikers Club, Chabany Restaurant, Hitchcook Bar, Hendricks Bar / True Burger Bar, Alchemist Bar

Чого мене навчив «Алхімік»:

«Алхімік» дав мені практичні знания у работі на керівній посаді, підвищення рівня комунікабельності, а також можливість спостереження за баром з усіх боків: бармена/гостя/власника/бухгалтера тощо. Плюс було класно отримувати фідбек «не відходячи від каси».

Чому я хочу працювати в «Глек»:

Ми зійшлися на думці з першого ж слова. Щойно почали обговорювати концепцію майбутнього ресторану та бару, я зрозумів, що це те, чого я хочу. Сучасна київська кухня – дуже смілива та цікава заява для мене як киянина. Достатньо широка винна карта з великою частиною українських виробників – просування українських виробників це те, про що я думав уже давно. Ну і можливість втілювати всі ідеї у коктейлях та різних заходах на барну тему не залишила мені вибору. [сміється] Прекрасний затишний дизайн, величезна барна стійка, жива музика, смачна їжа та прекрасні напої – що ще потрібно для щастя?

Раніше я працював у: 44 Bar Lviv, Hendricks Bar Lviv

Чого мене навчив Hendrick’s Bar:

Дисципліні.

Чому я хочу працювати в The Cinematographer’s Party:

У першу чергу – класна команда однодумців та друзів.

Раніше я працював у: Gimlet, «ГдеБар», Tin Tin

Чого мене навчив Tin Tin:

Мені було цікаво працювати в Tin Tin, тому що я завжди захоплювався Азією. Думаю, я зміг розкрити свій потенціал в роботі з інгредієнтами. Навчився самодисципліні та взаємодії з командою.

Чому я хочу працювати в Neon Bar:

У нас зібралася команда молодих однодумців. Усі знають, до чого ми йдемо разом. До того ж у нас тут є можливість втілити в життя все, що ми хочемо. Також я працюю в одеському закладі Port.

Раніше я працювала у: Pink Room Speakeasy Bar, «Любимый дядя», Savage Food

Чого мене навчив Closer:

Із захватом в очах можу сказати, що в стінах Closer навчилась багато чого: командній грі, будувати масштабні проєкти, прокачувати менеджерські здібності, вміння домовлятися, а головне – приходити ввечері на зміну і не відчувати, що ти на роботі. [сміється] Це вагомий вклад у те, ким я є зараз.

Чому я хочу працювати в 12 Monkeys:

Це наступна сходинка в моєму розвитку. Коктейльна історія! Давно хотіла рухатися в цьому напрямку, fancy подача, цікаві поєднання смаків, тим більше скоро з’явиться можливість працювати з дистилятором та розвивати в собі нові скіли. І це все в поєднанні з поїданням морозива на березі моря, палким сонцем і незабутнім одеським колоритом. Звучить досить непогано, правда?

Раніше я працював у: Mixtura Bar, 44 Bar, Om Nom Nom

Чого мене навчив Om Nom Nom:

В Om Nom Nom я навчився дивитися на продукти з іншого боку: коли у тебе є обмеження, починаєш цінувати те, що маєш, і любити простоту. Також я спостерігав за роботою та діями власників закладу і намагався всотати все найбільш корисне на зразок делегування обов’язків, масштабування бізнесу та наполегливості.

Чому я хочу працювати в The Cinematographer’s Party:

По-перше, це команда. По-друге – плани, завдання та цілі, що ми ставимо перед собою. Третє – формат і система роботи, яку прописали хлопці. Я вірю в нас. Мені довелося попрацювати в цьому барі взимку, коли я приїздив до Києва вчитися у школі кухарів, я закохався у кожного, хто там був – гостей, стаф, атмосферу, інтер’єр, це відчуття свободи.

Раніше я працювала у: The Fitz, Smartass Kitchen & Bar, Forever Young

Чого мене навчила робота в закладах Ігоря Сухомлина та Валерія Гальперіна:

Певно, головне, чого я навчилася (хоча й досі продовжую цьому вчитися) – делегувати. Дуже складно почати довіряти іншим людям ті чи інші речі, коли у голові думки на зразок: «Краще я сама зроблю». [сміється] Я дійсно навчилася довіряти своїм колегам і, відповідно, змогла полегшити життя і собі, і їм. Оскільки я була задіяна у кількох проєктах, було неможливо розріватися на частини, тож ми всі рано чи пізно до цього приходимо. Головне – вміти знайти дійсно хорошу команду, яка зможе швидко навчитися, засвоїти інформацію, аби ви змогли покластися одне на одного у будь-якій ситуації. Адже саме так повинна працювати команда.

Чому я хочу працювати в «Китайский Привет» і «Тайский Привет»:

Це величезний майданчик для вивчення різноманітних цікавих інгредієнтів, яких удосталь в азійській кухні (Таїланд, В’єтнам, Китай тощо). Це зовсім інше бачення смаку та ароматів, інше уявлення про культуру споживання їжі. Це щось нове, цікаве та неосяжне. А ще тут класна атмосфера в команді та дуже дружній колектив.

Антон Гапонов

Раніше я працював у: No Comments, Sabaneev, Bitanga (Алмати)

Чого мене навчив No Comments:

Бар No Comments – це моя душа. Цей бар дав мені віру в барну культуру в Україні. Адже, створюючи перший бар у Запоріжжі, та ще й у форматі спікізі, був дуже великий ризик та багато труднощів. Цей бар навчив мене дисципліні, створенню команди та бути її частиною, а також раціональному розподілу менеджерського часу та розставленню пріоритетів.

Чому я хочу працювати в Not Only Fish:

Для мене це не новий формат закладу, але з іншим підходом. Я ніколи не працював із азійською кухнею настільки близько, тому отримую багато знань, а також поєднань морепродуктів з коктейлями та алкоголем.

Раніше я працювала у: «Папа Карла», «Заводная обезьяна», FULL Bar

Чого мене навчив FULL Bar:

F.U.L.L. Bar та Barvy відкрили мене та дали величезний багаж знань, оскільки я прийшла у ці заклади на старті свого розвитку як бармена. Найважливішим для мене стало вивчення різноманіття локальних інгредієнтів та робота з ними, за це подяка Назарові Макарову. Також це безпосередньо робота в команді, адже тільки згуртований колектив може показувати результати. Менеджерські навички та любов до табличок і статистики – невід’ємна частина роботи, коли ти маєш справу з великими проєктами. У цьому для мене зразком був Діма Фурман. Так коротко й не описати, який досвід мені пощастило отримати.

Чому я хочу працювати в Par Bar:

У Par Bar я прийшла вже як бар-менеджерка – це новий рівень відповідальності, за якого ти повинен думати про успіх закладу, якість роботи. Співставляти, відстежувати і робити ще дуже багато важливої роботи. Мені вже хотілося брати на себе цю відповідальність, бо якщо не застосовувати знання, вони втратяться і стануть неактуальними. Хочеться створювати команду, просувати, вчити та вчитися разом із ними.