Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter

West Bartender’s School запускають у Львові. Розповідаємо, хто і навіщо відкриває школу барменів

Школу барменів West Bartender’s School запускають у Львові. Це базовий курс для бартендерів-початківців із західної України, перший набір запускають на 15 учасників. Заснували ініціативу львівські бармени ​​Богдан Петришин, Павло Острицький, Володимир Гарбарець, Олег Середницький і Павло Демидюк, які у 2020 році запустили серію заходів Mixology Club Lviv. В інтерв’ю BAROUT Гарбарець («Старі мури»), Острицький (People Place) та Петришин (The Room Wine Bar) розповідають про мотивацію відкрити школу, перший курс і плани на розвиток.

– Ми знаємо зі свого досвіду, зокрема із заходів серії Bartender School by Bacardi-Martini & BAROUT, що у Львові є велика жага до знань від місцевої барної спільноти. І водночас не так багато інституцій, де можна здобути фахову освіту чи відчути себе частиною спільноти. Наскільки ми розуміємо, з цього врешті й виникла ваша ініціатива?

Павло Острицький: Ми створювали Mixology Club Lviv насамперед для гостей, робили це для того, що підвищувати рівень знань наших гостей про алкогольні напої.

Володимир Гарбарець: Ми зібралися як п’ять бартендерів, які хотіли спілкуватися на теми, які нас цікавлять, із однодумцями та ділитися знаннями.

Острицький: Ми працювали майже рік, проводили різні події: лекції, фудпейрінги, дегустації тощо. Треба визнати, що на початку в нас не було якогось чіткого плану: ми перевіряли різні формати і стежили за тим, як вони заходять людям.

Гарбарець: Щось подобалося, щось не подобалося. Але ми бачили, що люди хочуть дізнаватися більше про культуру.

blank

Острицький: До нас у бари досі приходять люди і кажуть: «Ми хочемо знову скуштувати той крафтовий джин, який пробували у вас на лекції».

Гарбарець: Або приходять і просять змішати якісь напої у своїх пропорціях, як ми це робили на заходах.

Острицький: І ми від початку зробили правильно, вирішивши не прив’язувати Mixology Club Lviv до однієї локації. Щоразу ми проводили заходи на іншій локації: це були, наприклад, хаб звукозапису, картинна галерея, просто творча квартира. До карантину ми домовилися з музеєм Івана Франка, щоб провести захід про культуру напоїв кінця XIX – початку XX століття. Хотіли показати, що тоді пила культурна еліта. Але, на жаль, не вийшло через пандемію.

– На якому етапі з’явилася ідея із запуском власної школи?

Гарбарець: Із часом ми зрозуміли, що потрібно змінювати вектор.

Острицький: Побачили, що юні бартендери потребують знань. Особливо ті, хто ухвалив рішення залишитися в галузі після пандемії. Тому ми заснували West Bartender’s School – школу, яка передає знання саме бартендерам.

Гарбарець: Карантин дійсно забрав з індустрії багато людей, чимало барменів пішли в IT, наприклад. Ми сприймаємо запуск нашої школи як перший крок для того, щоб піднімати барну культуру.

Острицький: Зрештою, у Львові досі не так багато саме коктейльних барів, де працюють із класичними коктейлями та крафтовим алкоголем і де гості можуть дізнаватися щось нове.

– Гаразд, а як ви починали здобувати професійні знання? У Києві з освітніми ініціативами на зразок Parovoz Mixology Course це простіше, а як у Львові?

Острицький: У Львові є, наприклад, Promix Bartender Center, яким керує Михайло Дацьо. Знаю, що там були чимало львівських барменів, але я її не відвідував. Думаю, багато для цього також зробив Barometer [як перше спеціалізоване барне шоу]. Але я також пройшов Parovoz.

Гарбарець: Так, через Parovoz Mixology Course пройшло дуже багато людей. Я, мабуть, єдиний, хто не був у Parovoz. [сміється] Я передусім читав книги, найбільше до цього стимулювали гості, яким мені треба було щось розповідати. Доводилося шукати якісь іноземні сайти, розбиратися самому. В інтернеті багато інформації, головне – правильно нею користуватися.

blank
blank

Острицький: Для мене це все починалося орієнтовно в 2016 році, у Львові якраз почала набирати оберти барна культура. У місто почали регулярно приїздити амбасадори алкогольних компаній, розповідали якісь прості речі, але для нас це було мегакруто. І це надихало щось робити. Я почав працювати, сам чомусь вчився, щось розвивав.

Гарбарець: Дійсно, тоді це було дуже часто, ледь не щомісяця приїздили бренд-амбасадори з майстер-класами.

Острицький: Так, ще роки два тому цього було дуже багато. На жаль, зараз це впало. І думаю, це погано впливає особливо на молодих барменів. Хлопці працюють в барах, але чи запалюються вони? Чи розвиваються? Важко сказати. Багато хто з молоді починає працювати, але не бачить можливості розвитку в професії, тому залишає цю справу…

Гарбарець: Особливо зараз, під час пандемії. Але дійсно, на увесь Львів і увесь західний регіон фактично є лише Promix. Тому ми й вирішили запропонувати щось нове для всього регіону.

Острицький: Хочеться зробити так, щоб West Bartender’s School охоплювала всю західну Україну. Добре, що є Київ як активний центр, де багато чого відбувається і куди стікаються кадри, але потрібні є регіональні спільноти – на заході, на сході, в центрі. Ми хочемо запустити цей процес.

– Як плануєте залучати людей з інших західних областей?

Гарбарець: Допомагають насамперед наші друзі-бари, які працюють в інших містах. В Івано-Франківську просимо допомоги Романа Кутинського, наприклад.

Богдан Петришин: Допомагають також торгові представники [алкогольних компаній] у різних регіонах, вони передають інформацію між собою.

Острицький: Так, тому що вони знають ринок, спілкуються не лише з барами, а з різними форматами закладів. Загалом же на запуску клубу ми хотіли проїхатися всіма західними областями і розповісти про свою роботу на місцях. Але це якраз було на початку літа, коли у всіх насичений робочий графік, тому не встигли тоді це зробити. Зараз говоримо із Франківськом і Закарпаттям, тоді хочемо вийти на Луцьк і Рівне.

– Розкажіть, хто приходить до вас у школу? Це здебільшого бартендери, які починають працювати, так?

Острицький: На запуску в нас шість студентів, вони всі молоді бартендери.

Петришин: Так, це рік-два за баром зазвичай.

Острицький: І є також дівчина, яка працювала офіціанткою, але хоче спробувати себе за баром. Ми поки працюємо для людей, які хочуть радше починати з нуля, а не підвищувати кваліфікацію.

blank

– Тобто програма – це базові знання для бартендерів-початківців?

Петришин: Це така середня програма: не сира база, але і не занадто високий поріг входу. Грубо кажучи, в нас не буде роторного випарювача, але ми все одно про нього поговоримо. [сміється]

Острицький: Починаємо з азів, тоді розвиваємося далі.

Гарбарець: Починаючи з базового уявлення про види алкоголю і того, як його змішувати. Усе – від «А» до «Я».

Острицький: Усе-таки передати всі знання за п’ятиденний курс складно, тому відштовхуємося і від формату. Думаю, цього достатньо, щоб почати працювати.

– А як із практичними заняттями?

Острицький: У нас відведно цілий день на практику, ми винайняли простір у хабі на ринку «Шувар», будемо працювати зі студентами напряму. І думаємо про те, щоб студенти могли проходити повноцінну практику в наших барах після закінчення курсу.

Гарбарець: Ми вже кілька разів говорили про вплив пандемії, але в цьому є можливості. Зараз дуже багато власників закладів шукають професійний персонал, тому зараз чимало можливостей для працевлаштування.

Петришин: Зараз дійсно дуже багато запитів від власників [закладів], усі шукають кадри.

blank

– Я розумію, що ви починали цю ініціативу на ентузіазмі, але чи бачите ви її як бізнес-проєкт? Чи можете в перспективі розглядати партнерства з брендами, наприклад?

Острицький: На цьому етапі це на ентузіазмі, поки важко говорити про бізнес. Для мене, приміром, головне – відчувати, що ти робиш щось потрібне. У мене є досвід бар-менеджера чи бренд-амбасадора, але хочеться давати пряму користь людям. Стосовно партнерства поки складно говорити, тому що на регіони бренди поки дивляться інакше, ніж на Київ. Як не прикро було б це чути, але так і є.

Гарбарець: Я думаю, що поки рано про це говорити.

Петришин: Але в нас вже буде підтримка алкогольних брендів, вони надаватимуть нам продукцію для курсу.

Острицький: Спілкуємося поки з окремими менеджерами, а не компаніями.

– Які цілі загалом перед собою ставите? Умовно, чим має бути ваша школа за три роки?

Острицький: Хочемо, щоб школа допомогла відновити барну атмосферу Львова. Хочеться, щоб від нас вийшли професіонали, які продовжували нести барну культуру.

Петришин: Зрештою, ми дуже близько до Заходу, в нас багато гостей, які приїздять у Львів… Хочемо, щоб це розвивалося ще більше, щоб у туристів залишалося ще більше позитивних спогадів від міста.

– Але водночас це і проблема, тому що ви можете втрачати кадри, в ту ж Польщу. [сміється]

Гарбарець: Це так. [сміється]

Острицький: Ми хочемо розробити ще кілька інших курсів, залежно від їх успіху вийти в онлайн, щоб можна було проходити курс без фізичної прив’язки [до Львова].

Обкладинка та фото: Mixology Club Lviv